Матеріали інтернет-конференції - 2011

Технічний бум та іконічний переворот ХХ століття призвели до зрушень у соціокультурній ситуації, коли всі культурні та суспільні процеси зосередились у візуальному образі, коли візуальність набула більшого авторитету ніж буква та слово. У витоків сьогоднішнього панування візуального образу стоїть фотографія. Саме фотозображення виділило з переліку художніх переживань чисто візуальне задоволення. Історія мистецтва сьогодні видається неповною без розділів, присвячених фотографії. З’явившись на світ у 1839 році (офіційна дата винайдення дагеротипу), фото інтенсифікувало людський зір, показавши світ таким, яким його раніше не знали. Фотографія розширила видимий горизонт, ввела в зорові межі області забороненого й невидимого.

Детальніше...

Розвиток України в сучасному інформаційному суспільстві, світі, особливо її трудового і творчого потенціалу, чи не найбільше залежить від його інтелектуальної складової — інформації (науково - технічної, технологічної, економічної та ін.) як рушійної сили розвитку суспільства взагалі, від сприятливих умов ви¬никнення нових видів інформації і найперше від творчої праці її носіїв і генераторів — людей, їхніх знань, ідей, досвіду, духовних і морально - етичних якостей.

Тобто особистос¬тей, здатних генерувати нові знання та ідеї, творити відповідне інформаційно-інтелектуальне середовище, передавати ці ідеї і знання по вертикалі (від покоління до покоління) і при¬множувати їх по горизонталі (на рівні одного покоління чи особи).

Детальніше...

Розвиток сучасних інформаційних технологій в Україні сприяв появі у багатьох сферах нашого життя різноманітних технічних засобів, використання яких корінним чином змінює уявлення суспільства про вплив техніці на світогляд людини. Не сталі виключенням і культурні заклади нашої країни, в тому числі й музеї, які теж по кроку включаються у інформаційний мультімедійний простір з метою вдосконалення своєї діяльності. За останні роки музеї України напрацювали достатній досвід в справі привнесення у свої експозиційні проекти звукових приладів для їх насичення яскравими звуковими образами. Але в сучасної музейної науці ще не зроблено теоретичного осмислення впливу таких засобів на рівень емоційного сприйняття музейних експонатів та експозицій в цілому. Тому аналіз досвіду одного з провідних музейних установ України, Національного музею героїчної оборони і визволення Севастополя надасть змогу з’ясування місця звуків у музейної експозиції та їх місця у культурному житті суспільства.

Детальніше...

Всемогутній Вічний Боже, що створив нас на свою подобу, і все благе, істинне, прекрасне, особливо в Божественному Обличчі Твого Єдинородного Сина, Господа нашого Ісуса Христа, благаємо Тебе: дозволь шукати те, що заповідав, щоб завдяки заступництву святого Ісидора, єпископа і Вчителя Церкви, ми під час мандрування Інтернетом направляли наші руки і очі лише до того, що Тобі до вподоби, і приймали з любов'ю та терпінням усіх, кого там зустрінемо. Через Христа, нашого Господа. Амінь.
Молитва перед входом до Інтернету
http://mykosovskyy.livejournal.com/tag/інтернет


Інтерес християнства щодо Інтернету є особливим вираженням давнього інтересу церкви стосовно засобів масової комунікації. Розглядаючи їх як результат історичного розвитку науки, за допомогою якого людство розкриває різні потенції та цінності, християнська церква констатувала, що вони є позитивними технічними винаходами, які зараз допомагають людям у різних потребах і можуть бути ще кориснішими [16].

Детальніше...

Зі здобуттям Україною незалежности ми почали пильніше придивлятися до своїх коренів, а заодно – й переоцінювати ті духовні вартості, до яких звикли, які довгі віки нам нав’язувались. Виявляється, не всі вони є нам рідними.

Ми – українці. Ми – українці? А з чого це видно? Ми зодягнені так само, як англійці, китайці чи французи; розмовляємо, як московини; прізвища, топоніми маємо спотворені – змосковщені; імена – грецькі, єврейські, італійські, латинські, скандинавські; міркуємо, як манкурти-перевертні, збоченці, чужинці; культура насмикана з усіх-усід; релігія – різна, але не рідна; звірокола (гороскопи) – теж чужі, нав’язані нам (східні, японські); поводирі – чужинці,  масони або манкурти... То ким же ми є насправді?!!

Детальніше...

«Мережа - чи не єдина сфера існування, де те, що ти робиш, незмірно важливіше за те що ти є. І навіть - чи є взагалі».[2]

З заголовка статті випливає два головних питання: що таке реальність?, що таке реальність віртуального?    

Вважаємо, що шукати відповідь на перше запитання немає смислу, бо її просто немає, через те, що того про що питають не існує. Людина перш за все істота символічна, а тому все, що з нею пов’язане так чи інакше виступає для неї символічним. Якщо можна так сказати, то все що сприймає людина ніколи не сприймається реально, воно сприймається по-людському. Звідси випливає «обмеження свідомості»: кожен сприймає те чи інше явище природи, світу так як це дозволяє йому зробити його свідомість. Так ми отримуємо мільярди «власних» реальностей – «людських реальностей».    

Детальніше...

Протягом останнього десятиріччя Інтернет, що виник як суто технічний засіб передачі інформації, став безпрецедентним засобом комунікації і перетворився на важливе соціальне явище. На сьогоднішній день помістити у всесвітню мережу інформацію може фактично кожен користувач Інтернету. Інтернет-середовище постає особливим елементом інформаційного простору, в межах якого здійснюються специфічні форми людської поведінки. Така поведінка містить пізнавальну, ігрову та комунікативну діяльність й не обмежується лише пошуком, обробкою і передачею інформації, надбанням і трансляцією знань.

Детальніше...

Серед культурних феноменів, які на сьогоднішній день зазнають значної трансформації у контексті розвитку сучасних інформаційних технологій, на особливу увагу заслуговує текст, чи скоріше, книга, у яку цей текст вміщений.

Адже саме в книзі, в широкому розумінні цього слова, традиційно розміщувався літературний текст і його оформлення, крім того, навіть шрифт та обкладинка впливали на характер читацького сприйняття та розуміння зафіксованої в тексті інформації.

В традиційному уявленні книга постає не просто носієм текстової інформації, а своєрідним культурним феноменом з давньою історією, що має естетичний потенціал, а згодом – як витвір мистецтва у його рецептивному вимірі. Протягом століть книга еволюціонувала, залучаючи та відображаючи кращі культурні надбання людства. Вона втілювалась у керамічних плитках Месопотамії, єгипетських сувоях папірусу, скріплених аркушах пергаменту, аж до появи паперу в стародавньому Китаї.

Детальніше...

Від нових технологій та медіа завжди очікують суттєвих зрушень в культурі та соціумі. Від технологічних революцій чекають революцій культурних. Так було у випадку книгодрукування, радіо, телебачення. Щось подібне спостерігаємо й нині із утвердженням Веб 2.0. Все частіше в цих дискусіях, присвячених проблемам творення культури в інформаційну епоху, можемо зустріти такі поняття як Культура 2.0, Наука 2.0 та ін., за домогою яких здійснюється спроба вловити нові можливості культурного життя та творення науки. Загалом в культурі утверджується своєрідний інформаціоналізм, який можна окреслити як нову парадигму, котра починає домінувати над індустріалізмом завдяки тому, що нематеріальні блага набувають більшої цінності, аніж матеріальні, а також завдяки більшій продуктивності у витворенні культурних благ і реалізації влади. Концепцію інформаціоналізму представив Мануель Кастельс, визначаючи його як технологічну парадигму, що базується на збільшенні людських можливостей в обробці інформації через використання революцій, що відбуваються паралельно, а саме революції в мікроелектроніці та революції в генній інженерії.

Детальніше...

Проблема естетики електронних медіа, що виростає на межі традиційної естетики та теорії медіа, є сьогодні досить актуальною. Естетика нових медіа стоїть перед необхідністю реінтерпретації таких понять як медіа, техніка, творчість, образність, сприйняття, а також запровадження нових понять – віртуальність, інтерактивність, імерсійність тощо.

У царині мультимедійної естетики можна виокремити декілька проблемних блоків. Один з них пов’язаний з поняттям мистецтво, зважаючи на те, що медіа є місцем народження творчості «нового типу» [1, 287]. Зазвичай естетики використовують деякі поняття традиційної естетики як філософії мистецтва, особливо ті, що мають відношення до естетичної ситуації, хоча й усвідомлюють необхідність їхньої модифікації. Наприклад, якщо йдеться про автора, то підкреслюється суттєва відмінність творчого процесу, в якому бере участь машина зі штучним інтелектом. Тому процес появи твору найчастіше називають генеруванням, а не творенням. Увага звертається на зміни у сфері уяви, процесу творення і сутності самого твору.

Детальніше...