Художнє сприйняття як конкретно-чуттєвий, емоційно забарвлений процес осягнення твору мистецтва, завжди опосередковане соціальним та естетичним досвідом людини. Воно залежить від багатьох чинників, зокрема, психологічних та фізіологічних особливостей реципієнтів, їхнього загального  культурного рівня, естетичного досвіду, глибини та об’єму знань, навичок спілкування з творами мистецтва. Важливе місце належить історичній ситуації, традиціям національної культури тощо, тобто соціально-культурним передумовам. Відповідно, на сприйняття значний вплив здійснюють процеси, що відбуваються у суспільстві, включаючи, опосередковано, навіть економічні, соціальні, політичні перетворення. Значну роль у цьому відіграє також розвиток науково-технічного прогресу, поширення інформаційних технологій, що надають широку можливість для тиражування, копіювання, розповсюдження різних артефактів. Загалом, у житті сучасного суспільства значно зростає роль інформації, збільшується вплив інформаційних комунікацій, які сприяють створенню глобального інформаційного простору з відкритим доступом до величезної кількості інформаційних ресурсів. Під впливом цих чинників у так званому інформаційному суспільстві спостерігаються зміни й у художньому сприйнятті творів мистецтва.

Отже, на часі є актуальним звернення уваги на тенденції, що відбуваються у сфері рецепції мистецьких творів, з’ясування проблем  у цій сфері.

Детальніше...

Соціокультурний розвиток людства демонструє приклади того, як від нових технологій очікують не тільки вирішення певних соціальних проблем, але й те, що вони зумовлять сутнісні зміни (і навіть революцію) в соціальному та політичному просторі. Яскравим прикладом є Френсіс Бекон і його утопія «Нова Атлантида». Вплив медіа та технологій на культурну та соціальну сфери можна виводити також з критики культурних технологій. Згадаймо про те, що вже Платон у своєму діалозі «Федр» звинувачував письмо як культурне медіа через те, що воно не сприяє розвитку культурної та соціальної пам’яті. Сучасні критики часто звертають увагу на те, що за допомогою медіа та в результаті набуття ними масового характеру, появі феномену мас-медіа, а також зумовлену ними тзв. «семіотичну експансію» здійснюється становлення мас, які, як переконував Жан Бодріяр, є справжніми «чорними дірками», що поглинають усе соціальне.  Тим не менше бачимо, що навіть запеклі критики медіа визнають їх величезний вплив на соціальну та політичну сферу. 

«Революцією» наших часів є інформаційна революція, яку найчастіше пов’язують із злиттям медіа, комп’ютерних технологій та телекомунікацій в гіпермедіа. У Окінавській Хартії Глобального Інформаційного Суспільства стверджується: «Інформаційно-телекомунікаційні технології (ІТ) є одним з найбільш важливих факторів, котрі впливають на формування суспільства ХХІ сторіччя. Їх революційний вплив стосується способу життя людей, їх освіти й роботи, а також взаємодії уряду та громадянського суспільства».

Детальніше...

Вирішальну роль у формуванні постмодерного суспільства відіграв розвиток у ХХ ст. засобів масової комунікації. При чому, можемо спостерігати певний парадокс, який полягає у тому, що мас-медіа характеризують це нове суспільство не як більш «прозоре», «просвітлене» та самоусвідомлене, але як більш складне і хаотичне. Саме в цьому хаосі сучасний італійський дослідник Дж. Ваттімо бачить надії на емансипацію сучасного суспільства [2, c. 10]. Насамперед автору праці «Прозоре суспільство» йдеться про неможливість у просторі постмодерну мислити історію як певний єдиний рух. Фундамент для цього було закладено, на його думку, не так в результаті кризи європейського колоніалізма й імперіалізма, але, значно більшою мірою, внаслідок появи засобів масової комунікації.

Мас-медіа, а саме: журнали, радіо, телебачення, а також Інтернет відіграли вирішальну роль у розмиванні центральних точок зору, тобто того, що було свого часу окреслено Ж.-Ф. Ліотаром як метанаративи. Подібний ефект мас-медіа, на думку Дж. Ваттімо, є протилежністю Адорнівського передбачення щодо майбутьного мас-медіа як засобу всезагальної гомологізації суспільства, в результаті чого можливим стане формування диктатури й тоталітарної влади. Італійський мислитель стверджує, що не слід очікувати, ніби мас-медійне суспільство повністю піддасться «Великому брату», що представлений Джорджем Оруелом  у «1984».

Детальніше...

За останні кілька років Інтернет здійснив ґрунтовну і кардинальну трансформацію. Мережа пройшла процес перетворення від тривіального комунікатора до багаторівневого і складного медіа, який у свою чергу перетворився на феноменальне культурне явище, маюче стосунок до багатьох сфер людського життя: народження чи смерті, створення сім`ї, самовираження чи самореклами. Інтернет позбавив нас складної потреби проживати власне життя: схвалення, осуд, славу і гроші, визнання і славу ми можемо отримати в Інтернеті. Мережа cтає все більше і більше гуманною вбираючи себе все більше аспектів людського буття. Існування в кіберпросторі може мати прямий вплив на життя в світі фізичному, будь-які віртуальні, навіть найдрібніші, дії можуть мати більш ніж реальні і серйозні наслідки: нещодавно в Америці заарештували пенсіонера Мартіна Поттера, якого звинувачують у вбивстві сімейної пари, яка видалила його доньку із списку контактів в мережі Фейсбук[1]. Межа між віртуальністю та реальністю і далі продовжує стиратися. А сам Інтернет притягує до себе все більше прихильників – станом на 2011 рік кількість інтернет-користувачів становить 2,1 мільярди[3]. Інтернет стає невіддільною частиною людського буття, середовищем, яке не тільки є джерелом нової інформації, а й є певною цінністю, адже дозволяє виразити самого-себе, заявити про себе, висловити свою думку.

Детальніше...

Соціальні комунікації сьогодні грають надзвичайно важливу роль в житті сучасної людини, даючи їй змогу дійсно відчути себе частиною світової спільноти. Таку можливість надав людству в першу чергу Інтернет. Важко не погодитися з Б. Потятиником, який називає мережу Інтернет найбільшою комунікаційною спорудою за всю історію людства, «що не має творців чи проектантів у традиційному розумінні», а «росте і множиться, використовуючи загальний інтерес до неї дедалі більшої кількості людей» [5, с.29].

Інтерактивне, швидкісне та мультимедійне спілкування стає можливим завдяки існування багатьох соціальних мереж: Facebook, ВКонтакте, Одноклассники,Twitter, Say.TV та багатьох інших. Кожна з них має свою специфіку: блоговий характер (Twitter), мультимедійний (Say.TV) чи певний віковий критерій користувачів (Одноклассники). Проте найбільш універсальною за віковим, гендерним та статусним критерієм, а також за масштабом свого розповсюдження, лідером є соціальна мережа Facebook, створена Марком Цукенбергом.

Детальніше...