Проблему культури мовлення в мережі  досліджували такі вчені:  О. В. Шликова, С. М. Іщук, М. Б. Бергельсон, Т. Ю. Виноградова, Г. Г. Гусейнов, Л. Ю. Іванов, О. А. Леонтович, Г. Н. Трофимова, А. Є. Войскунський та інші. В основному науковцями розглянуто лінгвістичний  та психологічний аспекти культури спілкування в інтернеті. Однак,  коментарі публікацій інтернет-видань, як засіб вираження культури мовлення, поки що залишаються поза увагою.

Метою нашого дослідження є дослідити та проаналізувати коментування журналістських матеріалів.
Відповідно до поставленої мети визначаємо такі завдання:
-    дослідити психологічні особливості спілкування в мережі інтернет;
-    з'ясувати вираження власного «Я» через коментування;
-    простежити застосування мовних та експресивно-емоційних засобів в мережевій комунікації.

Інтернет - нове медійне середовище, новий засіб поширення та отримання інформації. Він узятий на озброєння різними видами соціальних комунікацій, включає їх у свій простір, в своє оточення [2. c.13].
Інтернет-видання - найшвидший засіб подачі новини. Вони оновлюються щохвилини, навіть щосекунди.

Специфіка роботи таких видань полягає у так званому спілкуванню журналістів із читачами. Можливість коментувати ті чи інші матеріали призводить до зворотного зв’язку з реципієнтами. Подача інформації та її сприйняття аудиторією становить культуру он-лайн спілкування, яка виражається в активному коментуванні.

Залишити кілька думок під шматком тексту, без зазначення свого прізвища може будь-хто. Це з одного боку позитивний фактор, який дозволяє висловити емоції не боячись бути покараним, а з іншого – присутня нецензурна лексика, образи.

Варто зазначити, що інтернет-комунікації властиві такі  характеристики як анонімність, невидимість і відчуття безпеки.  Одночасно із конструюванням власної віртуальної особистості, людина створює образ співбесідника, який майже завжди не відповідає дійсності, оскільки інформацію, якої не вистачає, він просто домислює. Обмежене сенсорне переживання, складність у вираженні емоцій, що частково компенсується спеціально розробленою знаковою системою (наприклад, емотиконами) [3].

Аналізуючи коментарі публікацій електронної версії тернопільської газети «20 хвилин», можна віднайти не тільки  ставлення до того чи іншого матеріалу, а й відкрити нові факти, які можуть послугувати подальшим науковим розвідкам з даної проблеми.

За нашими спостереженнями, найактивніше обговорюють матеріали на теми криміналу, політики, рідше культури та соціальної сфери.

Наприклад коментарі до публікації : «За бійку з синами судді тернополянину “світить” шість років» різнопланові: починають від обговорення ситуації : «Ну капєц! Як біатлоністу вухо відкусили - то ніц, відпустили. А як синочку по личку завалили - то 6 років... Шо за країна....». Плавно переходячи на критику: «як вже задрали ці всякі СИНОЧКИ! ...скільки ж це може тривати, син судді хабарника.., тепер пацану точно світить строк! що ж ми за країну уродів побудували!?» До іронії та сатири: «Під час бійки одному з потерпілих Герой завдав черепно-мозкову травму, струс мозку, закритий перелом кісток носа» ... а після одночасно отриманих таких травм ще можна на ногах стояти і говорити? Та цілком відкрите обурення: « ТАК, ХТО ВИПРАВЛЯЄ КОМЕНТАРІ? МОЖЕ САМ АВТОР СТАТТІ? що це за знущання? вже матюки повитирали? Я шокована..» [4].  В останньому коментарі вираження протесту відбувається не тільки за допомогою мовних знаків, а і присутнє використання клавіші Caps Lock, що трактується в мережі, як підкреслення та виділення того чи іншого фрагменту тексту, підвищення голосу.

Ще одним емоційно-експресивним засобом вираження мовлення в мережі виступають «смайлики», які компенсують тембр, тон, міміку, жести при живому спілкуванні. Прикладом є коментар користувача під ніком «бабуся» «Я за. Відстрілювати мажориків і їх татусів. Ні краще спочатку татусів поприбирати, а мажорики з переляку самі поховаються. Завтра куплю пушку і почну. » або Ім'я не вказано « не сміши, де там взялися переломи, нормально після того хлопці ходили, тільки на носі булька вискочила » [4].

Розділові знаки у коментарях також виступають засобом вираження емоцій : Ім'я не вказано «я в шоці...шо це за хлопці, які дівчат ображають!!!!а потім йдуть жалітися татові!!!!!та їх взагалі тепер не можна хлопцями назвати-просто уроди... бідний той василь,тепер має проблеми через якихось тупих недоумків(»[4].

Засобом  ідентифікації  власного «Я» стає нік – умовно обране ім’я – маска, що вирізняє людину поміж інших суб’єктів спілкування. Варто зазначити, що нік не обов`язково відображає певні особистісні харатеристики людини. Він може виражати позицію людини з окремої проблеми й застосовуватися ситуативно, в залежності від проблематики, що обговорюється на сайті. У такому випадку суб’єкт спілкування послуговується різноманітними, не повязаними один з одним, а інколи протилежними ніками. А може поводити себе й провокативно, висловлюючи протилежні позиції щодо одного й того ж питання. Це стає можливим через те, що інтернет створює ілюзію психологічної реальності, у межах якої відтворюється окрема віртуальна конвенційна ситуація, до розв’язання якої й долучаються користувачі мережі [1].

Кілька цікавих прикладів імен, під якими індивіди пишуть коментарі: «!СміХкрізСльозИ!, для різного роду дурачків, AlfaDog, )))))), Сикрет,  Совість, торба мажорам» – кожен з них виражає індивідуальність, своє ставлення до ситуації, певну свою позицію, яка підтверджена змістом повідомлення.

Поширеним є використання у коментарях сленгу, суржику, жаргонізмів, діалектизмів, неологізмів, просторічних слів та ненормативної  лексики. Стиль є наближеним до розмовно-побутового. Наявність діалогів, полілогів   дає можливість спостерігати живу мову на папері.

Отже, коментування публікацій є одним із засобів прояву культури інтернету, який визначається у таких аспектах:
-    лінгвістичному (використання мовних засобів);
-    графічному (застосування смайликів, для  вираження емоцій);
-    пунктуаційному (вживання розділових знаків для емоційно – експресивного підсилення тексту );
-    психологічному (вираження власного «Я» через нік, через коментарі, ставлення до матеріалів ).

Література:
1.    Іщук С. М. Інтернет-комунікації: інформаційний зміст та ігровий характер / С. М. Іщук // Вісн. Нац. авіац. ун-ту - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vnau_f/2008_2/ishuks.pdf
2.    Лукина М. М.,  Фомичева И. Д. СМИ в пространстве Интернета: Учебное пособие / Лукина М. М.,  Фомичева И. Д. //  Факультет журналистики  МГУим. М. В. Ломоносова - М: -  2005. – 87 с.
3.    Сулер Дж. Люди превращаются в Электроников. Основные психологические характеристики виртуального пространства. – Режим доступу: http://flogiston.ru/articles/netpsy/electronic
4.    http://20minut.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8

Про автора: Кулик Оксана – студентка ІІІ курсу відділення журналістики Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка

{jcomments on}