За останні кілька років Інтернет здійснив ґрунтовну і кардинальну трансформацію. Мережа пройшла процес перетворення від тривіального комунікатора до багаторівневого і складного медіа, який у свою чергу перетворився на феноменальне культурне явище, маюче стосунок до багатьох сфер людського життя: народження чи смерті, створення сім`ї, самовираження чи самореклами. Інтернет позбавив нас складної потреби проживати власне життя: схвалення, осуд, славу і гроші, визнання і славу ми можемо отримати в Інтернеті. Мережа cтає все більше і більше гуманною вбираючи себе все більше аспектів людського буття. Існування в кіберпросторі може мати прямий вплив на життя в світі фізичному, будь-які віртуальні, навіть найдрібніші, дії можуть мати більш ніж реальні і серйозні наслідки: нещодавно в Америці заарештували пенсіонера Мартіна Поттера, якого звинувачують у вбивстві сімейної пари, яка видалила його доньку із списку контактів в мережі Фейсбук[1]. Межа між віртуальністю та реальністю і далі продовжує стиратися. А сам Інтернет притягує до себе все більше прихильників – станом на 2011 рік кількість інтернет-користувачів становить 2,1 мільярди[3]. Інтернет стає невіддільною частиною людського буття, середовищем, яке не тільки є джерелом нової інформації, а й є певною цінністю, адже дозволяє виразити самого-себе, заявити про себе, висловити свою думку.
Найяскравішим прикладом зростання значущості Інтернету є спроби за його допомогою впливати на політичне життя окремих країн. Демонстрації і пікетування, акції непокори і протесту теж стали цифровими, створивши сурогат протесту, упаковану і зручну форму нонконформізму, коли незгода і обурення не вимагають нічого, навіть фізичних зусиль, тільки основних навичок користування комп`ютером. Плакати, марші, блокування, мітинги набрали нової форми і змісту, перетворившись на згуртовану кібер-розвагу за допомогою якої можна сміливо і анонімно висловити протест проти певного явища. Форма такого протесту хоч і виглядає доволі нешкідливою і сумирною, проте може мати доволі серйозні наслідки для певної державної системи або бути доволі важкою загрозою.

Серйозною небезпекою кілька років тому стала атака на урядові та великі корпоративні сайти Естонії, коли в 2008 році відбувалося переміщення пам`ятнику радянському солдату.  Обурені проросійські користувачі влаштували кібер-атаку, аби висловити протест та вплинути на політичне рішення стосовно перенесення монументу. Мету і цілі протесту влучно окреслив один користувач: «Ви не згодні з політикою Естонії??? – запитував користувач Victoris. – Ви думаєте, у вас немає змоги вплинути на ситуацію??? Така можливість є в Інтернеті». Усю масштабність небезпеки підкреслює те, що питанням блокування сайтів займався міністр оборони Естонії Яак Аавіксоо[2]. Блокування простих інтернет-сторінок в сучасному світі є цілком окресленим і конкретним злодіяння, адже можливість отримувати, розповсюджувати інформацією має характер життєво важливого процесу. Інформація, інформаційні системи лежать в основі багатьох сфер людського життя.  Через це підрив віртуальної безпеки створює реальні проблеми діяльності фізичної. В сучасному інформаційному світі атаки, в тому числі і інформаційні, є згуртованими, структурованими, з чіткою системою організації і керівництвом. Сьогоднішній день є днем мережевих воєн, коли акція протесту, війни чи спротиву не потребує особливих ресурсів, лише  організації і координування.

Американські дослідники Джон Арквілла та Девід Ронфельдт вважають, що термін «мережева війна» означає новий різновид конфлікту (і злочинності) на соціальному рівні, відмінний від традиційних воєнних дій, у якому головні його учасники використовують мережні форми організації та пов`язані з ними доктрини, стратегії і технології, що відповідають вимогам і можливостям інформаційної епохи. Такі учасники, ймовірно, будуть складатися з розсіяних організацій, невеликих груп та осіб, які підтримують між собою зв`язок, координують свої дії і ведуть кампанії у специфічні «мережні» способи, часто без чітко визначеного центрального керівництва. Таким чином, мережна війна відрізняється від тих видів конфлікту, у яких головні учасники намагаються вибудувати формальні, автономні ієрархічні організації, доктрини та стратегії, як це було в минулому, наприклад, у зусиллях, спрямованих на розбудову централізованих леніністських рухів.

Багато – якщо не більшість – суб`єктів мережної війни будуть недержавними, навіть позадержавними. Деякі з них можуть виступати агентами якоїсь держави, тоді як інші, навпаки, намагатимуться перетворювати держави на своїх агентів. За своїм масштабом суб`єкти мережної війни можуть бути і субнаціональними, і наднаціональними. Ймовірним є виникнення найнеймовірніших гібридів.

У типовій мережній війні головні її учасники, ймовірно становитимуть набір розпорошених різнорідних «вузлів», що мають спільні ідеї та інтереси і діють, використовуючи «загальноканальний» спосіб взаємозв`язків. У науковій літературі (наприклад, Evan, 1972) мережі зводяться до трьох базових типів чи типологій:

    Ланцюгова, або лінійна, мережа, наприклад мережа контрабанди, у якій люди, товари або інформація йдуть по лінії окремих контактів і у якій для того, щоб пройти її від одного кінця до іншого, потрібно пройти її від одного кінця до іншого, потрібно пройти через проміжні вузли;
    Зіркоподібна, центральна, або колісна, мережа, така як франшиза або картель, у якій набір суб`єктів зв`язаний з центральним (але не ієрархічним) вузлом чи суб`єктом і в які суб`єкти, щоб зв`язатися чи скоординувати дії з будь-яким іншим, повинні робити це через центральний вузол;
    Загальноканальна, чи повноматрична, мережа, така як мережа співробітництва войовничих борців за мир, у якій кожен пов`язаний з усіма іншими.

Кожен різновид мереж може відповідати певним умовам та цілям, і всі три можна знайти серед супротивників, пов`язаних з мережною війною, - наприклад ланцюгову мережу в контрабандних операціях; центральний вузол – у терористичних і кримінальних синдикатах; загальноканальний різновид – серед войовничих груп, що відзначаються високим ступенем взаємопов`язаності членів та децентралізацією. Можуть також існувати гібриди цих трьох різновидів, у яких для вирішення різних завдань використовуються різні типи організації мереж. Наприклад, суб`єкт мережної війни може мати керівну раду чи директорат у формі загальноканальної мережі, проте в тактичних операціях може використовувати й ланцюгові мережі [4, 18-20]. Можна стверджувати, що сучасні хакерські атаки найчастіше плануються за цими трьома моделями мережевої боротьби.

Остання хакерська атака на сайт Президента, Міністерства внутрішніх справ та інших офіційних і значних сайтів з приводу закриття популярного файлообмінника EX.UA показує як швидко може самоорганізовуватися інтернет-спільнота у мережу і провадити спільні дії [5]. При чому, атаки на сайт МВС продовжилися і пізніше, був оприлюднений вміст серверу Міністерства[7]. Правда велика частина користувачів, за даними правоохоронців, були неповнолітніми, з якими провели виховні бесіди[6], що певним чином підтверджує той факт, що в протестних кібер акціях участь часто беруть або підлітки, або молодь.

Не можна обійти увагою і мережу хакерів Anonymous, основною метою яких є вплив на світову політику. Будучи розгалуженою і водночас безсистемною групою мережа, хакерів здійснює атаки урядові сайти, сторінки великих фірм і політичних партій, висловлюючи протест проти утисків свободи слова, прав людини, вільного розповсюдження інформації. Однією із останніх їхніх акцій був взлом серверів  Міністерства Іноземних Справ Ірландії[9]. Не зважаючи на затримання учасників мережа Anonymous не втрачає міці і оголосила про операцію Operation Global Blackout, в межах якої хакери мають намір 31 березня «відключити інтернет».  Хакери мають намір штурмувати ключові DNS-сервери інтернету, а також ресурси, що відповідають за маршрутизацію, тим самим зробивши глобальну мережу недієвою[8].Anonymous показують нам наскільки сильною може бути хакерська культура. Хакер нині перестав бути одинаком-асоціалом, який атакує важливі сайти для власного самоствердження, сьогодні він – активний учасник всесвітнього громадського та політичного життя, який бажає мати вплив на ключові світові процеси і, навіть, готується запустити у космос власний супутник для кращої комунікації[10]. Комп`ютер став сучасною зброєю пролетаріату, можливістю для затравленого корпоративного працівника вилити свою лють.

Абсолютним і беззаперечним є той факт, що цифровий світ і далі ставатиме впливовішим, потік інформації і вплив її буде все менш і менш керованим, реакції на нову інформацію все більш значущими. А тому головним викликом сьогодення для багатьох демократичних країн є узгодження віртуального і реального світу і створенні між ними співпраці, яка б базувалася на свободі до доступу і поширенні інформації.  Мережу більше не можна ігнорувати, бо вона перестала бути просто забавкою.

Джерела:
1.    Facebook став мотивом вбивства у Америці. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.kiev.ua/material/4543 (24.02.2012).
2.    Джошуа Дейвіс, WIRED. Перша мережева війна (переклад Дмитра Губенка). \\ Новинар. - 12-18 січня 2008. – №1;
3.    Кількість інтернет-юзерів у світі перевалила за 2 мільярди. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tsn.ua/nauka_it/kilkist-internet-yuzeriv-u-sviti-perevalila-za-2-milyardi.html  (27.02.2012).
4.    Мережі і мережні війни: Майбутнє терору, злочинності та бойових дій" / За ред. Дж. Арквілли, Д.Ронфельдта; Пер. з англ. А.Іщенка. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська Акад.», 2005. – 350 с.
5.    Сайт Президента України зазнав хакерської атаки. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/archive/news/20120201/630/630.html?id=24470209 (1.02.12)
6.    СБУ завітала до дітей-захисників EX.ua. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tsn.ua/ukrayina/sbu-zavitala-do-ditey-zahisnikiv-ex-ua.html (29.02.12).
7.    Сервер МВС став надбанням юзерів. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/news/2012/02/5/6954312/ (03.03.2012).
8.    У чотирьох країнах заарештовано 25 активістів Anonymous. У відповідь хакери зламали сайт Інтерполу. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.dt.ua/TECHNOLOGIES/u_chotiroh_krayinah_zaareshtovano_25_aktivistiv_anonymous_u_vidpovid_hakeri_zlamali_sayt_interpol-98006.html (03.03.12)
9.    Anonymous взломали МИД Ирландии. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.xakep.ru/post/58230/default.asp (03.03.12).
10.    Хакеры планируют запустить астронавта на Луну к 2034 году. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.xakep.ru/post/58321/ (29.02.2012).


Про автора: Шевчук Олександр – аспірант Інституту культурознавства Університету Марії Кюрі Склодовської (м. Люблін)

 

{jcomments on}