Сучасний інформаційно-насичений світ вимагає від суспільства швидкої передачі інформації за допомогою новітніх технологій. Інтернет у добу ХХІ століття став найбільш поширенішим засобом масової комунікації та масової інформації.

На сьогодні багато інтернет-ресурсів позиціонують себе як електронні видання. Через що виникають хибні уявлення про вигляд, наповнення та ознаки справжнього інтернет-ЗМІ, тому наша мета – з’ясувати історичні передумови створення електронних видань та перспективи розвитку інтернет-ЗМІ.
Для досягнення поставленої мети ми поставили перед собою такі завдання:
1. Окреслити історичні передумови створення електронних видань.
2. Дослідити сучасний стан та перспективи розвитку інтернет-ЗМІ.
3. Охарактеризувати специфіку теоретичної розробки електронних видань.
4. Виділити основні характеристики електронних видань.
5. Проаналізувати (конкретні) електронні видання в інтернеті на відповідність стандартам, що відповідають електронним виданням.

Методологічною основою даного дослідження становлять праці В. Іванова, Р. Крейга, І. Куляса, О. Макаренка, С. Машкової, М. Чабаненко.

Електронні видання, в яких працюють інтернет-журналісти,  займають провідне місце у розповсюдженні інформації  не лише в мережі інтернет, але й у створенні інформаційного приводу на телеканалах, пресі та радіо.

Розвиток інтернет-новин був добре розвинений ще до появи Павутини, насправді такі новини мали конкурувати з комерційними джерелами інформації (телебаченням, пресою, радіо).  Так, для прикладу, у 1980-х роках починають розвиватись архіви новин, які не мали і не передбачали  доступу до інтернету. В цих роках також з’являються комерційні інтернет-провайдери, які пропонували своїм абонентам новини. Та попри це, доступ до інтенет-новин був лише після 1990-х років, коли у браузері Netscape вперше появився графічний інтерфейс.

Сайти, що розміщували новини на своїх сторінках починали ставати найпопулярнішими в Мережі. Друковані ЗМІ та інформаційні агентства користуючись новітніми технологіями почали створювати власні сайти, щоб збільшити кількість своїх користувачів. Перші сайти мало чим відрізнялись від друкованих засобів масової інформації. На них оприлюднювалась та ж інформація, новини, що і в друкованих виданнях, на телебаченні та радіо. Такі сайти були переважно інтернет-версіями існуючих засобів масової інформації. З часом якість комп’ютерів і модемів покращувалась, тому редактори і журналісти мали можливість працювати в кращих умовах, мати більше переваг над друкованими ЗМІ, оперативніше подавати новини, тим самим, ставили центром отримання, перевірки і передачі інформаційних повідомлень, новин, певних важливих  фактів.

За даними різних дослідників інтернет-видиння з’являються переважно з 1990-х років. «Варто звернути увагу на те, що науковець Р. Крейг згадує інтернет-журнали «Feed», «Slate», «Salon». Дослідниця С. Машкова стверджує, що початок мережевим виданням, які не мають друкованих версій, поклала американська  інтерактивна газета «The Electronic Trib»       [5, с. 70]. Такі видання – попередники інтернет-ЗМІ. Якщо брати ці видання за основу попередників, то можна говорити  ще про такі: «Cult of the Dead Cow» створене в  1984 році групою американських хакерів (містило технічну інформацію, статті присвячені анархізму ін.),  1984 рік – створення на основі мережі FIDONET електронного журналу «Fidonews», веб-сайти газет різних країн: «The New York Times», «The Washington Post», «The Jerysalem Post», «Le Monde»  та багато інших. 

Історія ж українських інтернет-видань починається з 1990-х років. Вагомим було створення українського домену у  грудні 1992 року. «За даними Державного комітету зв’язку та інформатизації станом на січень 2005 р. в Україні користуються послугами Інтернет 8,4% жителів, проти 8% у 2003 році. За іншими оцінками, ринок Інтернет за 2004 рік становив 48,7 мільйона доларів. Сьогодні в Україні працюють 280 інтернет-провайдерів, які забезпечують доступ в Інтернет» [1, с.34]. На даний час в Україні є багато інтернет-видань, багато й таких, що лише копіюють електронні видання, насправді ж вони електронні версії друкованих ЗМІ. Серед електронних видань, що не мають друкованої версії і мають український домен, це, наприклад: «Газета.ua», «Дзеркало тижня», «ХайВей», сайт агентства «Укрінформ»; серед інтернет-ЗМІ: «КореспонденТ.net», «ВОВРЕМЯ.INFO», «МедіаПорт», «ТСН.ua», «ZAXID.NET», «Газета.ua», «СЕГОДНЯ», «ІНТЕР», «KRIMINAL.TV», «ТРК «ВЕЖА», «Українська правда», «Forpost», «Версии».

Сучасні інтернет-видання України мають свої недоліки і переваги. Вони використовують багато різних «гачечків», щоб зацікавити читача, змусити зайти на певне видання, ознайомитись, причитати і запам’ятати подану на виданні інформацію. «Інтернет-видання, що прагнуть демонструвати професійні підходи в роботі, можна впізнати за великою інформаційною насиченістю, частим оновленням матеріалів і певною побудовою сайту» [5, с. 94]. За М. Чабаненко, в таких виданнях центральне місце займають новини та сторінки, що розбиті на блоки. Важливим аспектом є наявність останніх новин і, безперечно, архіву. Не обходиться електронне-видання, звичайно, й без реклами.

Сучасний стан інтернет-видань розглянемо на прикладі інтернет-ЗМІ  Тернополя. Для цього ми оберемо 15-ть Тернопільських веб-ресурсів та визначимо, котрі із них дійсно є інтернет-ЗМІ, які більш-менш наближені до інтернет-ЗМІ та ресурси, котрі категорично не є ЗМІ. Проаналізувавши за дев’ятьма характеристиками, які подає М. Чабаненко,а саме:
1. Наявність редакції, подібної до редакції традиційних мас-медіа;
2. Медіа-інформація на сайті організована професійно, відчувається рівняння на кращі зразки світової веб-журналістики;
3. Повідомлення на сайті мають соціально значимий характер і здатні зацікавити масову  аудиторію;
4. Більша частина повідомлень (або усі) є власними матеріалами;
5. Републікація з інших інтернет-видань, належним чином оформлені;
6. Окрім заміток, веб-сайт пропонує матеріали в інших класичних журналістських жанрах (репортажі, огляди, нариси, аналітичні статті, кореспонденції, рецензії та ін.);
7. Помітні партнерські зв’язки сайту з іншими інтернет-ЗМІ;
8. Медіа-контент сайту оновлюється не рідше, ніж раз на тиждень, що говорить про наявність функції інформування про поточні події;
9. Достатній рівень відвідуваності або, якщо сайт новий, помітною є турбота про його підвищення.

Ми визначили, що в Тернополі є лише одне інтернет-ЗМІ («ПРО ВСЕ»), одинадцять більш-менш наближених до інтернет-ЗМІ («Висновки», «REАЛЬНО», «ЗА ЗБРУЧЕМ», «ТЕРНОПІЛЬСЬКА ЛИПА», «Тернопільський тиждень», «0352.com.ua», «NTER.NET.UA», «БІЗНЕС ОБЛАСТЬ», «Тернопіль EXPRESS», «ПОГЛЯД», «Тернопільська ПРАВДА») та три категорично не є ЗМІ («Інформаційний простір Тернополя», «Тернопіль.eu», «ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НОВИНАР»). 

Поміж рис притаманних лише інтернет-виданням виділяють  гіпертекстуальність, інтереактивність та мультимедійність.

Дослідивши Тернопільські інтернет-ресурси, можемо зробити висновки, що веб-ресурси, що більш-менш наближенні до інтернет-ЗМІ, мають широке коло для розвитку  і вдосконалення. Це пов’язано з тим, що вони не дотримувались і не дотримуються дев’яти основних, скажімо так, законів-правил, що відділяють справжні інтернет-видання від недосконалих їх копій чи таких, корті і зовсім не можливо назвати будь-яким видом ЗМІ. На Тернопільському ринку інтернет-видань залишається багато просто скопійованих друкованих та електронних ЗМІ, які мають одну редакцію (як в друкованому так і в електронному варіанті) або ж більше того не має редакції як такої (сайтом керує одна людина, котра й подає новини), не оновлюють сайти новинами або ж вибірково їх подають. Що основне, деякі веб-ресурси та інтернет-видання не мають зворотнього зв’язку  з читачами (не має електронної адреси, за якою читач може звернутись до редакції).

Інтернет-видання з’явились завдяки самому інтернет. Інтернет,  ж у свою чергу, пройшов довгий шлях у своєму створенні і розвитку. На сьогодні ми бачимо дуже добре розгалужену комунікаційну систему, в якій подаються факти, новини, повідомлення, наявні різні соціальні мережі, обробляються дані. Інтернет – видання мають велике майбутнє.

Література:

1.Іванов В. Ф. Короткий огляд ситуації в українському медіа-полі [Електронний ресурс] / В.Ф.Іванов // Академія української пресу : [сайт]. – Режим доступу : http://www.aup.com.ua/upload/1134038407strid.pdf
2. Крейг, Річард  Інтернет-журналістика : робота журналіста та редактора у новинах ЗМІ / Р. Крейг ; пер. з англ. А. Іщенко. – К. : Києво-Могилянська академія, 2007. – 324с.
3. І. Куляс, О. Макаренко Ефективне  виробництво теленовин : стандарти інформаційного мовлення; професійна етика журналіста-інформативника / Практичний  посібник для журналістів. – К.: ХББ, 2006. – 120с.
4. Машкова С. Г.  Интернет-журналистика : учебное пособие / С.Г. Машкова. – Тамбов : Изд-во тамб. гос. техн. ун-та, 2006. – 80 с.
5. Чабаненко М. В. Інтернет-ЗМІ як складова частина системи засобів масової інформації України : монографія / Мирослава Вікторівна Чабаненко. – Запоріжжя : ЗНУ, 2011. – 183с.

Про автора: Питак Тетяна, студентка спеціальності «Журналістика» ТНПУ ім. В. Гнатюка
{jcomments on}