Розвиток сучасних інформаційних технологій в Україні сприяв появі у багатьох сферах нашого життя різноманітних технічних засобів, впровадження яких корінним чином змінює уявлення суспільства про вплив техніці на світогляд людини. Українські музеї останнім часом активно проваджують у свою роботу новітні мультемедійні технології з метою всебічного вдосконалення своєї діяльності. В такому виді роботи вже напрацьоване достатній досвід щодо правил їх використання, впливу їх на відвідачів тощо. Але на сьогодення виникають такі невідкладні завдання щодо використання новітніх технологій у музеях – з’ясування як же співпрацюють новітні технології з основними завданнями музею у якості культурної установи, які між ними виникають протиріччя.

Метою нашого невеликого теоретичного дослідження стало – формування умов та правил включення новітніх технологій до музейного простору та виявлення протиріч між цим включенням та класичним видом роботи музею. При обробці матеріалу ми спиралися на відомості НМГО і ВС та особисті наукові спостереження. (Нагадаємо основні відомості щодо Національного музею героїчної оборони і визволення Севастополя (НМГО і ВС). Це музей історико-мистецького профілю, провідна музейна установа міста, його створено у 1960 р. на підставі об’єднання Панорами «Оборона Севастополя 1854 – 1855 рр.» і Диорами «Штурм Сапун-горы 7 травня 1944 р.». Крім того, його об’єктами також є: Оборонна вежа Малахового кургану, Собор Святого Рівноапостольного князя Володимира – усипальниця видатних російських адміралів, Будинок – музей севастопольських підпі-льників. Музей проводить: значну науково-дослідницьку роботу з вивчення історії Севастополя з 1783 р., моменту заснування міста, до сьогодення, науковому комплектуванню фондів, здійснює експозиційну діяльність, роботу з постійного удосконалення екскурсійного обслуговування відвідувачів своїх об’єктів, проводить різноманітні масові заходи. Активно розвівається також і видавнича діяльність музею).

Аналіз стану використання новітніх технічних засобів у музеї показав, що – у музеї досягнутий високий рівень загальної комп’ютеризації, створено велику електронну базу даних щодо фондових колекцій, яка постійно поповнюється, за рахунок наявності власної цифрової фототехніці та залучення до фондів цифрових фотознімків сформована й велика фотографічна цифрова база, добре розвивається власний сайт. Про включення в музейний простір НМГО і ВС звукових приладів ми вже розповідали. Крім того мультимедіа активно використовується у музеї при формуванні відеорядків щодо музейних лекції тощо [1].

Розгляд у теоретичному вимірі використання основних новітніх технологій у НМГО і ВС дозволяє перш за все сформулювати основні правила застосування мультимедіа та всього, що з цим пов’язане. Так, при використанні звукових рядків у будь-якої музейної експозиції необхідно: створювати звукові фонограми гармонійно та чітко зв’язаними з тематикою експонування; їх включення у разі проведення екскурсій повинно зв’язуватися з текстом екскурсії логічним переходом. При запису електронних видів екскурсій необхідно добиватися того, щоб текст запису мав у собі всі ознаки класичної екскурсії, відповідав її загальної методики. Наповнення музейного простору відеозображеннями на нашу думку, підкорюється тим ж самим правилам що й звукові фонограми. У НМГО і ВС такий засіб поки використовується у виді включення відеофрагментів у тло масових заходів у кинопавільоні, тому що на існуючих експозиціях музею використати відео поки не можливо технічно. (Приклад, включення фрагментів фільму «Оборона Севастополя» (1911 р.) у ході тематичного вечора, присвяченого сторіччю його створення) [2]. Сформований цифровий архів у будь-якому музеї дозволяє виробити такі умови організації своєї діяльності – при створенні експозицій як постійних так й тимчасових в умовах, коли використання оригінальних предметів не принципове, замінювати їх високоякісними копіями. Це також розширює можливості демонстрування колекцій поза межами музейних установ. Наявність власного сайту вимагає від музейних установ обов’язкове створення на них віртуального музею, що НМГО і ВС зроблено на своєму сайті у 2010 р., цьому музейному проекту не вистачає тільки більш динамічної змини відео після змін у реальних експонуваннях та звукового супроводу, але сподіваємось що це все ще попереду [3]. Створення відеорядків щодо супроводу, наприклад, лекційного матеріалу, відкриває для музеїв можливості продемонструвати у цифровому вигляді ту частину колекції, яку за різних обставин музей не коли не виставляв. Крім того, сама наявність цифрового архіву надає змогу активізувати обмін музею інформацією з іншими установами в умовах співпраці. Великий обсяг загальної комп’ютеризації призводе до значного прориву у всіє музейної роботі. Так у НМГО і ВС за допомогою комп’ютеру відбувається – набор текстів наукових робіт, формування науково-досвідних картотек, підготовка до друку макетів видань музею, оформлення наукових паспортів, облік фондів музею тощо.

Таким чином, у сучасному музейництві новітні технології грають дуже важливу роль. Вони відкривають перед музеями багато різноманітних перспектив. Але співпраця музейного простору з новітніми технологіями викликає не тільки нові перспективи але й протиріччя. Перше, щодо цифрової бази – на жаль сучасні технології ще не надають змогу стовідсоткового довгого збереження такого матеріалу. Так, наприклад, диски с записами цифрового фото, які записані до 2009 р., вже підлягають перезапису [4]. Створення відеорядків для читання музейних лекцій викликає необхідність наявності у аудиторії мультемедійних засобів щодо їх демонстрування, але такі засобі є не усюди. Крім того, як показує практика, слухачі (переважно діти) часто краще сприймають класичні фотокопії зроблені на картоні або фотопапері. За їх рахунок вони більш відчувають час, про який розповідає лектор [5]. Тому у цей ситуації є невелике протиріччя – пошук гармонійного поєднання використання старих фото та нових мультемедійних презентацій. Ще одне – у музейництві ще не прийшли до одностайної думки щодо пропорцій включення нових технологій до експозицій. То, що це обов’язкове повинно бути знають усі, але яким чином та в якої кількості – ще вирішено не зовсім. Тому головне тут добре пам’ятати, що будь-яка новація не повинна підмінювати собою власне музейне експонування. Або цифрові копії, або звукові супроводі, або плазміні панелі – будь що – це огранка музейного простору а не навпаки. Але мультемедійні приладі не повинні втрачатися серед вітрин та експонатів. Крім того – впровадження технічних засобів не можливо без врахування технічних умов тих чи інших будівель музеїв. Наприклад, маленький експозиційний зал севастопольської панорами не дуже підходить для поставлення великого відеоекрану, тому скоріше за все він там за-стосовуватися й не буде.

В цілому ж у якості основних висновків щодо дослідження необхідно відмити наступне: на прикладі впровадження новітніх технологій у НМГО і ВС з’ясоване, що таки технології є сучасна дійсність вітчизняних музеїв, впровадження таких засобів відкриває перед музеями дуже привабливий шлях, який дозволяє не тільки покращити усі показники музейної діяльності, але й активізувати увагу відвідувачів до заходів музею, протиріччя які виникають між класичними та сучасними формами музейної діяльності носять переважно технічний характер й при уважному вивчені їх кожний музей зможе дуже скоро їх подолати.

Література:
1. Никитина И.В. Новые технологии в просветительной деятельности Национального музея героической обороны и освобождения Севастополя // Материалы международной конференции «Теоретические и практические инновации в науке» 28.04.2012-30.04.2012. – Ч.1.– Гданьск – 2012 – С 45-48
2. З бесіди з Козлової Т. А., старшим науковим співробітником НМГО і ВС.
3. www.sev-museum-panorama.com
4. Дані відділу науково-фондової роботи НМГО і ВС.
5. Польові дослідження 2012 р.

Про автора: Нікітіна Ірина – кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного музею героїчної оборони і визволення Севастополя (м. Севастополь)

{jcomments on}