Сьогоденне глобалізоване, постіндустріальне суспільство все швидше і впевненіше крокує на зустріч новому майбутньому – техногенному, де рівень кожного прошарку людей визначається якістю інформації, якою вони володіють. Досить часто можна зустріти як і в ЗМІ, так і на устах людей таке поняття, як «інформаційна культура». Адже є підстави говорити про New Age суспільство[6].

Для початку, варто розкрити значення даного поняття. Термін «інформаційне суспільство», що знаменував початок розробки однойменної теорії, було введено до наукового обігу на початку 60-х років фактично одночасно в Японії і США. Найперше варто відзначити те, що «інформаційна культура» є якісною характеристикою аспектів життя людей, яка займає одну з пріоритетних ролей і вважається апріорі [4]. Доказом цього є постійне зростання бажання стосовно моментальної проінформованості, особливо в молодих людей. Hi-technologies та різноманітні ґаджети є сприятливим чинником для творення нової ери.

Аспект інформаційної культури варто розглядати з позиції двох значень. У широкому сенсі під інформаційною культурою розуміють сукупність принципів і реальних механізмів, що забезпечують позитивну взаємодію етнічних і національних культур, їх з’єднання у загальний досвід людства. У вузькому сенсі – оптимальні способи поводження із знаками, даними, інформацією й представлення їх зацікавленому споживачеві щодо вирішення теоретичних і практичних завдань; механізми вдосконалення технічних засобів виробництва, зберігання та передачі інформації; розвиток системи навчання, підготовки людини до ефективного використання інформаційних засобів й інформації [2].

К. Ясперс одним із перших звернув увагу на такий інноваційний напрямок культури інформаційного суспільства, як нова естетика технізованого світу. Філософ звернув свою увагу на «технічну естетику», яка має стати в майбутньому першочерговим елементом людської культури. Ясперс пояснював таку точку зору досить просто: ставлення людини до машини під час використання техніки з естетичним оформленням, тобто він робив акцент на продуктивності людської праці. Адже тут також проявляється друга природа [1].

Сучасна інформаційна культура увібрала до себе усі свої попередні форми та з’єднала їх в єдиний засіб. Як особливий аспект соціального життя вона виступає як предмет, засіб і результат соціальної активності, відображає характер і рівень практичної діяльності людей. Це результат діяльності суб’єкта і процес збереження створеного, розповсюдження і споживання об’єктів культури.

Тому, є відповідні критерії інформаційної культури:
- адекватність формування інформаційної потреби;
- ефективне здійснення пошуку потрібного в різноманітних інформаційних ресурсах;
- створення якісно нової інформації на основі вже здобутої та усталеної;
- адекватність в оцінці та відборі потрібного;
- коректність оформлення та розповсюдження інформації;
- грамотність в інформаційному спілкуванні.

Все вище перераховане повинне базуватися на усвідомленні ролі інформації у суспільстві, знанні законів інформаційного середовища та розумінні свого місця в ньому, володінні новими інформаційними технологіями.

Зближення духовного і матеріального на ґрунті інформаційного елемента культури проявляється у такому напрямку культурного розвитку сучасного суспільства як бліц-культура. ЇЇ вперше виокремив та проілюстрував О.Тоффлер  Цей напрямок кібернетичної культури не є культурою в традиційному розумінні, а виступає засобом передачі, прийому певної інформації. Отже, особливість змісту культури інформаційного суспільства на відміну від традиційного розуміння культури, сформованого у Х1Х-першій половині ХХ сторіччя, проявляється у чіткому та конкретному розмежуванні емоційного й інформаційного елементів культури [3].

Теоретики інформаційного суспільства стверджують – капітал і праця, що становили  основу сучасної цивілізації, в новому суспільстві поступаються місцем інформації і знанню, які стають головними цінностями інформаційного суспільства і, одночасно,  знаряддям суспільного виробництва, його продуктивною силою, отже в суспільстві відбувається культурна революція. Відповідна, відбувається новий класовий розподіл суспільства, стратифікація за новими правилами [5]. В новій суспільній формації класи замінюються соціально недиференційованими «інформаційними співтовариствами» .

Таким чином, «інформаційне суспільство», а, отже, кіберкультура – це цивілізація, в основі розвитку й існування якої лежить особлива нематеріальна субстанція, умовно названа «інформацією», що володіє властивістю взаємодії як із духовним, так і з матеріальним світом людини. Остання властивість особливо важлива для розуміння сутності нового суспільства, тому що, з одного боку, інформація формує матеріальне середовище життя людини, виступаючи в ролі інноваційних технологій, комп’ютерних програм, телекомунікаційних протоколів і т.п., а з іншого, слугує основним засобом соціально-культурних, міжособистісних взаємовідносин, постійно виникаючи, видозмінючись та  трансформуючись у процесі переходу від одної людини до іншої [1].  У такий спосіб інформація одночасно визначає і соціо-культурне життя людини і його матеріальне буття.

Тому, прагнення оволодіти інформаційною культурою – це шлях універсалізації якостей людини, сприяючий реальному розумінню людиною самого себе, свого місця і своєї ролі у суспільстві та у світі в цілому. 

Література:

1.    http://www.univerua.rv.ua/index.php?option=com_content&view=article&catid=76%3A2010-11-11-14-00-30&id=249%3A2010-11-11-14-57-17&Itemid=248&lang=uk
2.    http://mdgu-kid.at.ua/publ/informacijna_kultura_jak_jakisna_kharakteristika_zhittedijalnosti_ljudini/1-1-0-69
3. Ионов И.Н., Хачатурян В.М. Теория цивилизаций от античности до конца XIX века. - СПб.: Алетейя, 2002. - С.8.
4. Ерасов Б.С. Цивилизации: Универсалии и самобытность.
5. Марков A.B. Происхождение и эволюция человека. Обзор достижений палеоантропологии, сравнительной генетики и эволюционной психологии // Доклад, прочтенный в институте биологии развития РАН 19 марта 2009. - http: //paleo.ru
6. Muhll G. von der Paradigms and Paradigmatic Shifts in the Study of Civilizations: Spengler, Toynbee, McNeill, Huntington, and Diamond // 39th International Conference of The International Society for the Comparative Study of Civilizations // Western Michigan University ESTERN Kalamazoo, Michigan (USA) June 3-7, 2009. -http://www.wmich.edu/iscsc/conference/abstracts.html

 

Про автора: Мудрик Тарас – студент маґістеріуму, спеціальності «Культурологія» Національного університету «Острозька академія»

{jcomments on}