20 листопада 2013 року дивимось чергове хрестоматійне кіно. Стрічка "Дзеркало" Андрія Тарковського не потребує особливої презентації, адже універсальність сюжетів торкаються кожного із нас. Серед них - розуміння та любов близьких людей, мотив прощення, дороги, жертвопринесення, самотності, пошук надійних смислових основ світу, вічності сущого. Тарковський, працюючи із цими екзистенційними універсаліями, подібний до Інгмара Бергмана, Мікеланджело Антоніоні, Карла Теодора Дреєра, адже мимоволі перетворює свій фільм на повноцінне метафізичне полотно, котре може потрактувати кожен, не вичерпуючи його глибин.

«А вам никогда не казалось, что растения чувствуют, познают, может даже постигают».