99 питань та відповідей про наукову роботу студентів-культурологів
Острог, 2014

Детальніше...



ostrog


Диплом переможця в конкурсі ПРООН на створення кафедри гендерних досліджень

Аналіз соціокультурної ситуації, яка склалася протягом ХХ століття, переконує: вся сукупність кризових явищ тією чи іншою мірою замикається на людині. Саме вона опинилася в центрі соціокультурної кризи. Враховуючи, що ця криза свідчить не лише про вичерпність певного способу буття людини, але й окреслює орієнтири майбутнього, стає зрозумілим, що смислова перспектива поступу людства висовує на перший план суспільного світу особистість та особистісну модальність ставлення людини до дійсності.

Мета роботи – здійснити аналіз тієї соціокультурної дійсності, де індивідуально-особистісне буття виявило себе дійовим чинником історичного поступу і на певному етапі постало проблемою, що потребує не лише теоретичного, але й практичного вирішення та з’ясувати ті соціокультурні умови, при яких можливе здійснення людини індивідуально-особистісним буттям в умовах уніфікуючого тиску соціуму.

Читайте у форматі PDF

Переклад з польської Дмитра Шевчука

Моїм першим великим є звичайно ж Сократ. Як усі ми знаємо, дві людини, які значною мірою пов’язані із творенням європейської культури – Ісус і Сократ – жодного речення ніколи не написали, про обох знаємо із вторинних переказів, при цьому джерелом відомостей про Сократа є, звичайно, діалоги Платона і, меншою мірою, писання Ксенофонта, а дискусія про те, що Сократ насправді думав, а що Платон вклав до його уст, не припиняється до наших днів. Я не здатен втрутитися до цієї дискусії, хочу лише підняти питання, що з’являються в ранніх діалогах, які є найбільш вірогідними щодо правдивого представлення міркувань Сократа.
   
Сократ – афінець, хоча й не перший із відомих нам великих духів, він увійшов до європейської культури, як найважливіший, мабуть, архітектор; таким він є також в очах тих, хто його філософії загалом не поділяє.

Детальніше...

  • Оксана Бридько

    Рік випуску: 2000

    «Кажуть, якщо людина не пам’ятає свого минулого, вона не має майбутнього. Так от, людина, яка не знає своєї культури, не має взагалі нічого і живе у вакуумі. Свого часу я обрала культурологію внаслідок схильності до гуманітарних наук та багатогранності об’єкта пізнання. Навчатися було цікаво. Часто було присутнє відчуття подолання різних перепон та радість першовідкривача - наслідки недоукомплектованості підручниками та приїзду першокласних лекторів».

     



Відео про культурологію в НаУОА, створене студентами під час вивчення курсу "Семіотика екранного мистецтва"