99 питань та відповідей про наукову роботу студентів-культурологів
Острог, 2014

Детальніше...



ostrog


Диплом переможця в конкурсі ПРООН на створення кафедри гендерних досліджень

Самому себе вдосконалювати, самому себе навчати та, у випадку схильності до зла, розвивати в собі моральні якості — ось у чому обов’язки людини

Трактат «Про педагогіку» виходить у світ тоді, коли Кант поступово його покидає. Він уже давно не читає лекцій, заочно залишив посаду в університетському сенаті; майже всі його друзі вже померли, а текст до публікації готує його колега професор Ринк. Сам Кант перебуває осторонь філософії, яка, одначе, залишається його єдиною супутницею впродовж усього наукового життя.

Текст трактату виказує свою штучність. Печатки вже зовсім іншого Іммануїла з нього не витерти, навіть якщо в цьому винен редактор-видавець. Час грандіозних Критик уже минув, а вогник розуму їхнього автора поступово гасне. Минув і час «Антропології …» з її невтішним висновком щодо природи людини. Поступово минає і життя самого Канта, але дещо все ж залишається.

Детальніше...

“Надзвичайно важливо для людини знати, як належним чином посісти своє місце у світі, та правильно зрозуміти, якою слід бути, щоб бути людиною”
(І. Кант)
.

Дивовижним чином можуть часом двоє незнайомців розмірковувати на самоті про одні й ті самі речі, вишукуючи різні шляхи до істини відповідно до відмінностей у поглядах на світ і на самих себе. Так, у XVIII сторіччі стару загадку фіванської Сфінги намагалися відгадати німець Іммануїл Кант та українець Григорій Сковорода. Що таке людина? Яким є її місце в цьому світі?

Колись геніальна здогадка Едіпа врятувала ціле місто, утім, неправильна відповідь на це вічне питання і донині може коштувати багатьох життів. Це яскраво ілюструють коричневий та червоний різновиди приниженої, але не знищеної ще й досі політичної чуми — хвороби, яка не так давно підкорила майже увесь цивілізований світ. Справді, від бажання створити щасливе суспільство до побудови тоталітарної тюрми лише один невеличкий, ледь помітний крок. Ще на початку революційних зрушень у Російській імперії поет і мислитель Андрей Бєлий у романі “Петербург” підкреслив опозицію між Кантом та Сковородою. Перший із них вабить інфантильних революціонерів, не здатних визнати власну ідентичність і схильних вклонятися авторитету всезагального та суспільно корисного блага, якого необхідно досягти ціною будь-яких жертв. Натомість другий визнає кожну людину неповторною та здатною досягти свободи через усвідомлення власного — не спільного — призначення. Як тут не згадати статтю Славоя Жижека “Кант та Сад — ідеальна пара”, де філософ пропонує образ маркіза де Сада у вигляді екзальтованого кантіанця, який відважився реалізувати ідеї свого великого вчителя з Кенігсберга до кінця? Тож чи справді великого Канта можна вважати батьком тоталітаризму?

Детальніше...

  • Ярослав Кухаренко

    головний спеціаліст сектору прес-служби голови Волинської облдержадміністрації

    Рік випуску: 2008

    «Культурологія» для мене, як електричка, яка зупиняється біля кожного стовпа, аби на зупинці зійшли та зайшли люди. Усі вони кожного разу наповнюють електротранспорт новинами про радість та горе, добре та погане…Так і культурологія. Вона, як та електричка, не стоїть на місці, а щоразу курсує вперед. І чим ближче нова зупинка, тим більше нових звершень та досягнень, нових ідей та думок. Наука допомагає не стояти на місці, а щоразу штовхає шукати нові дороги до заповітних мрій.



Відео про культурологію в НаУОА, створене студентами під час вивчення курсу "Семіотика екранного мистецтва"