проф. П. Кралюк "Історія української філософії"

В. Щурат і Д. Чижевський1.1. Початки вивчення історії філософії України

Питання про існування на українських землях своєї специфічної філософської думки виникло ще в кінці ХІХ ст. Вперше поставив його Клим Ганкевич (1842-1924). Він здобув освіту у Відні, де в 1868 р. склав докторат. Уже тоді в нього з’явився інтерес до української філософії. У 1869 р. К.Ганкевич опублікував у Кракові, а в 1873 р. перевидав у Ряшеві (зараз це м. Жешув на території Польщі) книгу німецькою мовою «Основні риси слов’янської філософії». Автор, виходячи із геґельянських уявлень, дотримувався думки, що нації – це «інструменти духу, що розвивається протягом століть і прогресує від народу до народу… Одна форма, один ступінь ідеї приходить до свідомості в одному народі таким чином, що цей народ і цей час виражають лише цю форму, в межах якої він створює собі свій універсум і розробляє свій стан» [1]. Творення свого універсуму й осмислення власного стану, власне, є філософією. У тому сенсі можна вести мову про філософію слов’янську.

Детальніше...

Питання про існування на українських землях своєї специфічної філософської думки виникло ще наприкінці ХІХ ст. Вперше поставив його Клим Ганкевич (1842-1924). Він здобув освіту у Відні, де в 1868 р. склав докторат. Уже тоді в нього з'явився інтерес до української філософії. У 1869 р. Ганкевич опублікував у Кракові, а в 1873 р. перевидав у Ряшеві (зараз це м. Жешув на території Польщі) книгу німецькою мовою «Основні риси слов'янської філософії». У той час і Краків, і Ряшів входили до складу Австро-Угорської імперії. Автор, виходячи із гегельянських уявлень, дотримувався думки, що нації -- це «інструменти духу». Народи лише виражають у відповідних формах абсолютну ідею, творячи свій універсум. Таке творення й осмислення власного стану є філософією. У цьому сенсі можна вести мову і про філософію слов'янську...

 

Першу синтетичну працю з історії філософії на українських землях запропонував Дмитро Чижевський (1894-1977). Саме вона протягом тривалого часу визначала і продовжує визначати основні підходи до вивчення проблем розвитку української філософії. Щоб зрозуміти цю працю, її особливості, варто звернутися до характеристики її автора...

Період після Другої світової війни позначився новими тенденціями в розвитку української суспільної та філософської думки, що було пов’язано, зокрема, з політичними змінами. Це стосувалося й досліджень у сфері історії філософії України. У даний час майже всі українські землі опинилися в складі Радянського Союзу. Друга світова війна призвела до нової хвилі української еміграції в країни Заходу. Переважно це були політичні емігранти, які пройшли горнило складної боротьби...

 

Час перших років існування України як незалежної держави, на відміну від «пізньорадянського» періоду, важко назвати плідним у плані досліджень джерел філософської думки України. На це були причини як загального, так і часткового, внутрішньогалузевого характеру. Економічні труднощі, руйнування старої, ще сформованої за радянських часів системи академічної науки не сприяли подібним дослідженням, котрі вимагають систематичності й відповідних затрат. Можна також говорити й про нерозуміння новою українською владою потрібності філософських студій...

 

Термін філософія з’явився в Стародавні Греції. Вперше слово філософствувати зустрічаємо в Геродота. Проте, згідно з легендарною традицією, вважається, що першим його почав уживати Піфагор. Правда, дехто цю першість віддає Геракліту. Та як би не було, це поняття почало вживатися у V-ІV ст. до н. е...

 

Українська земля займає унікальне місце в розвитку філософських традицій. Однак ця унікальність навіть не стала предметом осмислення. Причиною такої «непритомності» є те, що новочасна українська культура сформувалася в колоніальних умовах. Такою вона залишається до сьогодні. Комплекси національної меншовартості у нас лишаються сильними. Тому ми ігноруємо те, що могло б стати предметом національної гордості. Водночас акцентуємо увагу на речах ущербних. Від діячів такої закомплексованої культури важко чекати осмислення унікальності України в розвитку філософських традицій...

 

Коли ведемо мову про українську філософську традицію, виникає питання, в чому її специфіка, що відрізняє її від інших філософій? Можна погодитися з думкою Чижевського, що «кожна конкретна філософічна система є одночасно обмежений та частковий вияв абсолютної правди і вияв певного часового, національного, мистецького, наукового, релігійного і т. ін. пункту погляду. Кожна конкретна „філософія“, себто певна окрема філософічна система є певне усвідомлення абсолютно-цінних, непереходимих елементів певної національної культури, наукового світогляду, мистецького стилю, певної позитивної релігійности тощо, є піднесенням цих конкретних форм культури у сферу абсолютної правди»...

 

Європейська філософська традиція зародилася в період «осьового часу» (VІ-V ст. до н.е.) в Стародавній Греції. Перші філософські школи з’явилися в Іонії (західному узбережжі Малої Азії), а також у грецьких колоніях Південної Італії. При цьому «забувається», що був ще один осередок зародження філософії — грецькі колонії Північного Причорномор’я. Принаймні є чимало свідчень античних авторів на користь такого факту. Проте він постійно випадає з поля зору більшості дослідників. Назвати це простим непорозумінням не можна. Тут простежується чітка тенденція...