Статті:

У статті висвітлюються особливості розвитку релігійної комунікації в інформаційному суспільстві та масовій культурі. Наголос робиться на діяльності нових медіа, які технічно функціонують на базі Інтернету та цифрових технологій. Розглядаються соціальні мережі, переважно Фейсбук, громадське Інтернет-телебачення та блоги. Метою статті є опис та градація релігійного контенту у нових медіа в українському сегменті Інтернету. Особливістю масової релігійної комунікації в нових медіа є її діалогічно-масовий характер, індивідуалізованість, конвергентність, публічність. Основна увага зосереджена на сторінках спільнот, їх смисловому поділі, призначенні та особливостях комунікації. Розрізняються сторінки науково-просвітницького характеру, пов’язані із конкретними релігійними або науковими інституціями; сторінки через які поширюється релігійна догматика; тематичні сторінки; сторінки маргінальних спільнот; сторінки рекламного характеру; індивідуальні сторінки релігійних, церковних діячів, теологів, релігієзнавців. Релігійна тематика у блогосфері має меншу популярність, а особливість такої комунікації у тому, що обговорюються конкретні теми з позицій авторитетної особи. Блогери у релігійному сегменті нових медіа поєднують проповідництво із діалогічною комунікацією. Робиться висновок про ефективність та адекватність релігійної комунікації за допомогою нових медіа. Проте особливості соціальних мереж, блогів та громадського Інтернет-телебачення вимагають від користувачів критичного мислення та певного самообмеження.

Завантажити

Релігійна комунікація має складну структуру, вона пов’язана із релігійними традиціями та канонами і повинна відповідати вимогам часу. Вона трансформується під впливом технічних засобів передачі інформації: преси, радіо, телебачення, Інтернету, нових медіа. Прояви релігійності стають більш варіативними, а світська та релігійна комунікація зближуються. Релігійна комунікація стає мережевою та охоплює усі аспекти суспільного та приватного життя. В офіційній комунікації релігійні мас-медіа виявляють себе органічно, є швидкими та надійними способами масового поширення інформації, а в екзистенційній комунікації, що є суто релігійною, – молитві, сповіді, одкровенні – не усі мас-медіа можна адекватно застосувати. Сучасні релігійні мас-медіа активно взаємодіють між собою і створюють своєрідний симбіоз, який допомагає посилити вплив масової комунікації на конкретну людину. Найбільш близькими до суті релігійної комунікації є нові медіа, особливо соціальні мережі, оскільки мають діалогічно-масовий характер. Найбільш закритими до взаємодії з іншими мас-медіа залишаються радіо та преса. Вони зберігають свої комунікативні традиції та є продовженням класичної релігійної комунікації, оскільки ґрунтуються на усному чи писаному слові. Телевізійний релігійний дискурс пропонує масове охоплення аудиторії, потребу в уніфікації комунікації. Використання цифрових медіа руйнує просторові, соціальні і релігійні межі між людьми.

Завантажити

У статті розкриваються особливості використання в масовій релігійній комунікації нових медіа (соціальних мереж, блогів, суспільного Інтернет-телебачення). Аналізується відповідність діяльності нових медіа ритуальній моделі масової комунікації. Методологічною основою дослідження є ритуальна модель комунікації розроблена Джеймсом Кері. У ній комунікативний зв’язок пов’язаний з такими поняттями, як «обмін», «участь», «асоціація», «спілкування» та «володіння спільною вірою». Ця комунікація спрямована не на розширення повідомлень у просторі, а на підтримку суспільства в часі; не на акт передачі інформації, а на презентацію спільних вірувань. Релігійна комунікація у нових медіа орієнтована на створення спільного світогляду, можливість приватної та групової релігійної комунікації, публічну демонстрацію релігійних переконань. Вона набуває діалогічно-масового характеру.

Завантажити

28 січня 2017 р. пішов з життя доктор філософських наук, професор, член-кореспондент Академії педнаук, завідувач кафедри філософії та релігієзнавства, засновник Інституту соціальних наук Східноєвропейського національного університету (Луцьк) Арцишевський Роман Антонович.

Коли йде з життя людина в бутті утворюється лакуна, окреслена нездійсненими мріями, планами, не реалізованими ідеями. І ніхто вже її не закриє. Оповита павутинням смутку вона залишиться як пам’ять про того, хто пішов від нас.

Роман Антонович був не лише науковцем, він був, перш за все, людиною з великої літери. Хто знав його, пригадає, що вже з перших хвилин спілкування з ним проникався теплом довіри та відчуттям неординарності цієї людини. Ніхто не зможе здійснити того, що міг лише він. Та це вже й не важливо. Вічність не переймається метушливістю нашої буденності. Пам'ять, ось її мірило.

Вічна пам'ять Вам шановний Романе Антоновичу!