Статті:

Виступ під час круглого столу присвяченого Дню філософії (17 листопада 2010 року)

В пустелі, і володарями пустель завжди були чесні, вільні розуми; а в містах живуть прославнені мудреці – відгодовані віслюки. Завжди, наче віслюки, тягнуть вони візок народу!


Ганс Пєтцольд (Heinz Paetzold), аналізуючи низку проблем міського життя і людини, виділяє три поштовхи для встановлення філософії міста. Не вдаючись до детального аналізу, відразу відзначимо, що перший бере початок з критики великого міста, яка присутня в магістральному тексті Фрідріха Ніцше «Так говорив Заратустра». Завдання, які ми поставили перед собою: яким чином критика міста пов’язана із загальною критикою культури? Про яке місто говорить Ніцше? Які коди і смисли актуалізуються в тексті щодо міської культури? Як критика міської людини Ніцше корелює із філософською антропологією Гайдеггера? Шпенглера?

Детальніше...

Підготовлено на основі доповіді, що була виголошена під час круглого столу «Феномен маскулінності: дух vs душа» (17 лютого 2011 р.)

В поняття «стать» і «гендер» ми вкладаємо різний зміст. Як відмічає М. Кіммел, стать стосується біологічного апарату жінок і чоловіків (жіночої і чоловічої особин), тобто нашої анатомічної, хромосомної та хімічної будови. Гендер пов’язаний зі змістом, що його ми вкладаємо у відповідні відмінності в рамках культури.  Стать – це самець і самиця, гендер – це маскулінність і фемінність: чоловічість і жіночність – те, що означає бути чоловіком чи жінкою. Біологічна стать має дуже незначну варіативність, тоді як гендер варіюється надзвичайно. Те, що ми маємо анатомічну будову особи жіночої чи чоловічої статі, означає зовсім різні речі залежно від того, де ми перебуваємо, хто ми є (до якого соціального класу належимо) і коли ми живемо.

Дослідження антропологів свідчать, що гендер означає різні речі для різних людей, тобто має крос-культурну варіативність. Деякі культури заохочують чоловіків до стоїчності, до проявів своєї маскулінності.

Детальніше...

Підготовлено на основі доповіді, що була виголошена під час круглого столу «Феномен маскулінності: дух vs душа» (17 лютого 2011 р.)

Чоловіче і жіноче – фундаментальні категорії у взаємодії людських істот між собою. У будь-якій країні і в кожній культурі під час знайомства люди в першу чергу визначають стать один одного. Деякі соціологи сказали б, що нам потрібно знати стать людини, щоб зрозуміти, як із нею взаємодіяти.

Але є загальні уявлення, що конструюються окремими епохами. Це уявлення про нормальні характеристики «мужності» і «жіночності» і те, як вони впливають на людей, їх взаємини і суспільство в цілому. Значною мірою ці уявлення викликані динамічною взаємодією науки, технологій та економіки і посилені домінуючим становищем ЗМІ. Так чи інакше, майже всі розвинуті країни сьогодні переживають великі зміни в поведінці чоловіків і жінок.

Детальніше...

Підготовлено на основі доповіді, що була виголошена під час круглого столу «Феномен маскулінності: дух vs душа» (17 лютого 2011 р.)

Тривалий час вважалося, що маскулінність і фемінність – це протилежні полюси однієї шкали, тобто висока маскулінність розглядається як низька фемінність (і навпаки). В сучасних наукових концепціях статі та статево-рольової поведінки ці властивості розглядаються, як відносно незалежні один від одного конструкти. Проте можна знайти ряд прикладів, коли ці властивості поєднуються в одному образі, навіть якщо цей образ мультиплікаційний.

Стара Шапокляк – це поєднання фемінного візуального образу та маскулінної поведінки. Шапокляк – персонаж, гендерно – маркований іншими героями мультсеріалу як «жіночий». Таку маркованість персонажа озвучує Крокодил Гена.

Детальніше...