Статті:

«Культурна подія» України весни 2015 року відбулася: на каналі «1+1» у квітні показали телесеріал «Останній москаль» – поки що першу партію серій, яка завершилася правильним геппі ендом (закохані герой та героїня зливаються в поцілунку). Але, схоже, не за горами той час, коли ми побачимо ще одну партію. А потім, можливо, ще одну. І так далі. Тим паче, що рейтинг серіалу виявився достатньо високим – є інформація, що його переглянуло близько 17,6 мільйона телеглядачів. Має він і високий рейтингу переглядів в інтернеті.

Радість зі сльозами на очах

Здавалося, можна порадуватися за українське кіно. Адже за останній час воно знаходилось у «підпільному стані». На широкому екрані його практично не було, а про серіали й мови немає. І ось тобі на – «Останній москаль» виявився рейтинговішим за російське серіальне «мило», до якого так звик наш глядач.

Детальніше...

Репрессивность массовой культуры и современная коммуникативная ситуация // Наука: [научно-производственный журнал]: Ценности личности: сборник научных трудов международного научно-практического семинара «Личность в современном мире: быть или казаться?» международной научной конференции «Дулатовские чтения» (Костана, 11 – 12 апреля 2014 г.) / отв. ред. П. Ф. Дик [спец. выпуск]. – Костанай: КИнЭУ, 2014. – С. 212 – 216.

Теоретики массовой культуры выделяют достаточно много позиций ее критики от общих, например, массовой манипуляции сознанием и поведением, до конкретных и ситуативных. Поэтому целью нашего исследования является выделение тех черт и тенденций массовой культуры, которые больше всего влияют на функционирование массовой коммуникации и их критическое осмысление. По нашему мнению, оптимальным вариантом является критическое осмысление репрессивности массовой культуры (к которой касательными являются ее манипулятивный характер и деструктивные наклонности).

Детальніше...

У підручниках з історії української філософії, які з’явилися за часів незалежної України, поширення набула думка, висловлена Дмитром Чижевським у його «Нариси з історії філософії на Україні», що «правдивою» українською філософією є т.зв. «філософія серця».Основні риси «психічного укладу українця», на думку Чижевського, є емоціоналізм та сентементалізм, чутливість і ліризм, що найяскравіше виявляються в естетизмі. На друге місце Чижевський поставив індивідуалізм та прагнення до «свободи». На третє – неспокій та рухливість – більш психічні, ніж зовнішні. Власне, всі ці риси, вважав мислитель, найбільш адекватно в українській думці знайшли вияв у «філософії серця», яка виходить з того, що «в людські душе в нім житті глибше, ніж свідомі психічні переживання, служить їх основа – «серце», найглибше в людині, «безодня», яка породжує з себе і зумовлює собою, так би мовити, «поверхню» нашої психіки».

На думку Чижевського, першим українським «повноцінним» і оригінальним філософом був Григорій Сковорода. Він же був першим і одним з найвизначніших представників «філософії серця». Чільними її представниками Чижевський також вважав Миколу Гоголя та Памфіла Юркевича.

Детальніше...

Уявити Україну без села, а тим паче без сільського населення дуже складно. 26 листопада 2005 року на засіданні Верховної Ради було загострено увагу на проблемі сільської молоді. Депутати вперше заявили: « Без молоді немає села, а без села немає України!» [ 4; 85]. Молодість - пора життя, яка відкрита всьому новому, готова до пошуку нестандартних рішень, кардинальних змін.  Саме молодість найохочіше відгукується на всі нововведення, бере активну участь у перетвореннях, що відбуваються в житті суспільства. Вона готова до здійснення подвигів, замислюється над своїм місцем у суспільстві, знаходить своє професійне самовизначення. Всі ці якості, тією чи іншою мірою, були і залишаються притаманними молодим людям у різні часи історії. Вікові межі молоді, згідно з чинним законодавством, становлять 14-35 років [4; 84]. За даними вчених, приблизно з 14 років молода особа починає усвідомлювати власні соціальні права, місце в суспільстві, своє призначення. До 18 років практично завершується формування основних психофізичних особливостей людини, а до 24-х припиняються процеси росту людського організму і формується соціальний статус особи, що, наприклад, в умовах  України пов'язано з отриманням до цього віку освіти, демобілізацією з обов'язкової  військової служби і набуттям фахових знань[3; 42].

Детальніше...