Уявити Україну без села, а тим паче без сільського населення дуже складно. 26 листопада 2005 року на засіданні Верховної Ради було загострено увагу на проблемі сільської молоді. Депутати вперше заявили: « Без молоді немає села, а без села немає України!» [ 4; 85]. Молодість - пора життя, яка відкрита всьому новому, готова до пошуку нестандартних рішень, кардинальних змін.  Саме молодість найохочіше відгукується на всі нововведення, бере активну участь у перетвореннях, що відбуваються в житті суспільства. Вона готова до здійснення подвигів, замислюється над своїм місцем у суспільстві, знаходить своє професійне самовизначення. Всі ці якості, тією чи іншою мірою, були і залишаються притаманними молодим людям у різні часи історії. Вікові межі молоді, згідно з чинним законодавством, становлять 14-35 років [4; 84]. За даними вчених, приблизно з 14 років молода особа починає усвідомлювати власні соціальні права, місце в суспільстві, своє призначення. До 18 років практично завершується формування основних психофізичних особливостей людини, а до 24-х припиняються процеси росту людського організму і формується соціальний статус особи, що, наприклад, в умовах  України пов'язано з отриманням до цього віку освіти, демобілізацією з обов'язкової  військової служби і набуттям фахових знань[3; 42].

Опалена війною юність. Ніхто сьогодні не дасть точних статистичних даних про те, скільки молоді брало участь, наприклад , у Великій Вітчизняній війні. Та факти безперечно свідчать про те, що першою на фронт ішла молодь, саме її  вивозили як рабську силу до Німеччини. Вона утворювала партизанські загони, диверсійні групи. Не винятком була і молодь селища Гродівка. Випускний вечір 1941 року у Гродівській сільській школі згадують як початок війни. Всі хлопці разом із класним керівником , вчителем історії Іваном Валер'яновичем Семеновим, пішли на фронт. Молодь воєнного часу значно відрізнялась від теперішньої. Молодь XXI століття має інші пріоритети. Випускники Гродівської школи 2006 року здобувають: економічні спеціальності-6, політехнічні-3, транспортні-4, педагогічні-1, інженерні-1, медичні-3, юридичні-5, дизайнерські-3, комп'ютерні технології та зв'язок-4. Вимоги часу висувають інші потреби у професійній підготовці. Але і тоді і зараз важливим залишається не тільки те, який внз закінчив юнак, але й яким він буде спеціалістом, як проведе свою справу[4; 87].

Детальніше читайте тут