У статті висвітлюються особливості розвитку релігійної комунікації в інформаційному суспільстві та масовій культурі. Наголос робиться на діяльності нових медіа, які технічно функціонують на базі Інтернету та цифрових технологій. Розглядаються соціальні мережі, переважно Фейсбук, громадське Інтернет-телебачення та блоги. Метою статті є опис та градація релігійного контенту у нових медіа в українському сегменті Інтернету. Особливістю масової релігійної комунікації в нових медіа є її діалогічно-масовий характер, індивідуалізованість, конвергентність, публічність. Основна увага зосереджена на сторінках спільнот, їх смисловому поділі, призначенні та особливостях комунікації. Розрізняються сторінки науково-просвітницького характеру, пов’язані із конкретними релігійними або науковими інституціями; сторінки через які поширюється релігійна догматика; тематичні сторінки; сторінки маргінальних спільнот; сторінки рекламного характеру; індивідуальні сторінки релігійних, церковних діячів, теологів, релігієзнавців. Релігійна тематика у блогосфері має меншу популярність, а особливість такої комунікації у тому, що обговорюються конкретні теми з позицій авторитетної особи. Блогери у релігійному сегменті нових медіа поєднують проповідництво із діалогічною комунікацією. Робиться висновок про ефективність та адекватність релігійної комунікації за допомогою нових медіа. Проте особливості соціальних мереж, блогів та громадського Інтернет-телебачення вимагають від користувачів критичного мислення та певного самообмеження.

Завантажити