Зайцев М. О.
Особистісне буття в смисловому полі європейської культури.
Київ, 2008.

 

У монографії Миколи Зайцева досліджуються особливості здійснення людини індивідуально-особистісним буттям в смисловому полі європейської культури. На основі цього здійснено філософсько-антропологічний аналіз принципів європейської парадигми культури та їхніх історичних преформацій, а також розглянуто соціокультурні визначеності людини та історичні форми її індивідуального самовизначення.

Перший розділ монографії присвячено осмисленню суті Європи як культурного феномену, витоків європейської культурної парадигми, смислових меж європейської парадигми культури. На думку М. Зайцева, «той факт, що європейська культура, незважаючи на історичні трансформації та локально-національне розмаїття, залишається сама собою, ставить питання про визначеність її смислового поля. Тобто стаємо перед необхідністю з’ясувати характерні риси Європи як культурного феномену». Автор звертає увага на історико-культурне становлення європейської парадигми, зосереджуючись на її початковому утвердженні, розгортанні в смисловому полі середньовічної культури, її новочасні модифікації тощо.

У другому розділі монографії розглядаються особливості соціокультурного буття європейської людини. Зокрема, в цій частині праці звернуто увагу на становлення наріжних визначеностей людини, проблемність соціокультурних визначенностей людини, а також проаналізовано історичні типи індивідуального самовизначення.

Нарешті, третій розділ праці М. Зайцева присвячений проблемі культурної обумовленості особистісного буття європейця. Для її розгляду автор торкається теми опосередкованості як фундаментальної характеристики буття людини у світі, покладання як способу продукування культурної реальності;  аналізує смислову структуру культурної реальності, співвідношення буття і небуття як смислових меж культурної реальності, а також можливості проявлення безпосередності індивідуального буття в рамках культурної реальності.

У своїй праці М. Зайцев зазначає, що індивідуально-діяльнісний характер європейської культури зумовлений особливостями європейської культурної парадигми, у підвалинах якої лежать архетипи «упорядкування», «розуму» та «боротьби». Європейська культура, відтак, передбачає розвинену людську індивідуальність та персональне ставлення до світу. Що ж стосується сучасної соціокультурної ситуації, то, на думку автора, вона характеризується єдністю двох протилежних тенденцій: зростанням ролі індивідуально-особистісного буття і водночас поглибленням тенденції до його уніфікації. Підсумовуючи, М. Зайцев пише таке: «...Аналіз особливостей здійснення людини індивідуальним буттям у смисловому полі європейської культури приводить нас до висновку, що здійснення людини індивідуальним буттям залежить від здатності продукувати свою соціокультурну «нішу» - культурну реальність. У своїй діяльності вона являє собою систему предметних і духовних феноменів, що окреслюють обшир її індивідуальної буттєвості. Основу культурної реальності складають покладені смисли, що постають координатами індивідуально-особистісного здійснення буттям».

Share |