Грані людського буття: позитивні та негативні виміри антропокультурного.
Київ: Наукова думка, 2010

В колективній монографії, що вийшла за редакції Євгена Андроса, розглядаються актуальні питання філософської антропології, котрі об’єднані загальною проблематикою взаємодії позитивних та негативних параметрів людського єства та світу культури. Автори, що представили свої розвідки в цій монографії, розуміють позитивне та негативне в досить широкому діапазоні. Щодо позитивного, то звертається увага на значні досягнення в сфері науки, техніки, культури, освіти та ін. Що ж стосується негатичних вимірів людського буття в культурі, то ХХ століття представило достатньо проявів деструктивного та негативного, що загалом спричинило гуманітарну катастрофу, знецінення засадничих цінностей, а відтак і самого людського життя. На це вказує Є. Андрос у вступі, пишучи: «Масштаби деструктивного у ХХ ст. призвели до геноциду цілих народів, зокрема голодомору в Україні 1932-1933 рр., безперервних впродовж цсього минулого сторіччя війн, із яких дві були загальносвітовими». Таким чином, окреслена проблематика вимагає філософського осмислення, аби виявити антропокультурні причини негативного у людському бутті, а  також віднайти способи мінімізувати його вплив.

Монографія складається із десяти розділів, у яких автори розглядають різні аспекти співвідношення позитичного та негативного вимірів у бутті людини. Так, наприклад, Євген Андрос досліджує бівалентність людського єства та її зв’язок із проблемою метафізичного зла. Генадій Шалашенко звертає увагу на проблему антропологічного виміру трансцендентального арґументу в аспекті провокації тотальної людяності. У розділі авторства Валерія Загороднюка розглядаються позитивні та негативні аспекти антропології пізнання. Назіп Хамітов здійснює аналіз філософської антропології у її проблемному полі, звертаючись до концептів Еросу і Танатосу. Андрій Дондюк звертається до досвіду психології та психіатрії та намагається з’ясувати наявність у ньому позитивного та негативного вимірів антропокультурного. У розділі авторства Тараса Лютого досліджується феномен маргінальності в людському бутті. Крім згаданих, варто також звернути увагу на розділи написані Леонідом Солоньком (в ньому досліджуються позитивно-негативні аспекти реальності як принципи антропогенезу), Галиною Ковадло (присвячений проблемі толерантності в конфлікті), Олегом Ярошем (розглянуто позитивні та негативні аспекти масової культури, а також її вплив на сучасну релігію), Костянтином Малєєвим (досліджено час історії та культуростворюючі форми комунікації).

Вцілому, усі дослідження, що представлені у монографії, об’єднуються загальним прагненням віднайти модель своєрідного соціального оптимізму, яка виступала б передумовою для життєствердного та творчого в людському бутті, а відтак наповнювала б це буття ознаками повноцінності. 

Дмитро Шевчук
Анотацію було опубліковано в часописі "Критика" №11-12, 2010

Познайомитися із книгою можна на сторінці Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України http://www.filosof.com.ua/Grani/KNIGA-GRANI.pdf

Share |