Акція руйнування православних церков на Холмщині і Південному Підляшші в 1938 році – обставини, перебіг, наслідки
Холм, 2009

Четвертий том серії «Холмський архів», що вийшов за редакцією українського історика з Любліна Григорія Купріяновича, присвячений одній із найтрагічніших подій в історії Православ’я та українців на Холмщині та Південному Підляшші – акції руйнування православних церков, що здійснювалася владою ІІ Речі Посполитою в 1938 році і була частиною  тзв. ревіндикаційно-полонізаційної акції на цих землях. Як зауважує редактор збірника, ці події, хоча й були загалом відомі професійним історикам, однак не функціонували у ширшому історичному дискурсі і не були до цього часу висвітлені в більш розлогих наукових опрацюваннях. Нагодою підняти цю проблему і винести на громадське та наукове обговорення стало відзначення 70-річчя акції руйнування церков, які відбувалися у 2008 році. Одним із найважливіших заходів цих відзначень став науковий симпозіум, в якому взяли участь дослідники з Польші та Україні й матеріали якого в основному об’єднав цей збірник наукових праць.

Загалом том поділено на п’ять частин. Перща містить статті, які стосуються обумовлення акції руйнування церков. Зокрема, архієпископ Яков (Костючук) досліджує питання про значення святині в житті людини. Мирослава Папєжинська-Турек розглядає обставини та політичні наслідки акції руйнування церков в 1938 році. Єжи Томашевський досліджує питання про ставлення уряду Ф. С. Складовського до національних менших ІІ Речі Посполитої. Григорій Купріянович аналізує прицнипи полонізаційно-ревідикаційної акції 1938-1939 рр., Павел Борецькі досліджує юридичні аспекти нищення православних храмів, а Юрій Макар здійснює загальний огляд перебігу акції руйнування церков на тлі історії Православної Церкви та українців на Холмщині та Південному Підляшші.

Друга частина об’єднує статті, в яких досліджується реакція на руйнування церков на Холмщині та Південному Підляшші в 1938 році. Зокрема, Мірослав Шуміло аналізує реакцію тогочасного українського парламентського представництва, Микола Кучерепа окреслює заходи послів і сенаторів Волинського Українського об’єднання, Кшиштоф Ґжесяк представляє ставлення до руйнування православних церков представниками Люлінської католицької децезії, Віталій Макар аналізує реакцію канадських українців. Крім цього ряд дослідників (Р. Висоцький, Влодзімєж Міх, Микола Рощенко, Кшиштоф Лятавєц) розглядають питання висвітлення акції руйнування церков в 1938 році на сторінках української, польської та американської преси.

У третій частині представлено матеріал, в яких розглядаються питання наслідків акції і її місце в дослідженнях та історичній пам’яті. Тут представлено статті Павла Сиґовського (розглянуто вплив акції розбирання церков на збереження іконописного малярства), Кристини Март (висвітлюється доля колекції ікон зі зруйнованих церков), Лукаща Ясіни (здійснено спробу визначити місце акції руйнування церков в польській історичній пам’яті), Олександра Гаврилюка (присвячена представленню акції руйнування церков в українській історіографії), Анджея Вавринюка (розглянуто сучасну оцінку акції), Миколи Онофрійчука (проаналізовано свідчення очевидці) та Стефана Дмітрука (досліжено питання представлення акції руйнування церков в польських шкільних підручниках з історії).

Четверта частина, що об’єднує статті Зиґмунта Ґардзінського, Яна Лукашука, Ярослава Нєсьцьорука, Міхала Душика та Сильвестра Круля, Славоміра Кохана, в яких представлено мікроісторії та долі зруйнованих храмів. Останню ж частину збірника становлять документи, що стосуються відначення 70-річниці акції руйнування церков, які відбувалися в 2008 році.    

Висвітлення різних аспектів акції руйнування церков в 1938 році дозволяє зрозуміти та осмислити ще один важливий момент трагічного досвіду в польсько-українських взаєминах в ХХ ст. Крім того, це є важливим кроком до вшанування пам’яті живих свідків тих подій. 
 

Дмитро Шевчук

Анотацію опубліковано в часописі "Критика"