Źródła nienawiści.
Konflikty etniczne w krajach postkomunistycznych
Kraków-Warszawa 2009

В книзі представлено опис конфліктів в шести регіонах на посткомуністичному просторі – Косові, Абхазії, Південній Осетії, балтійських країнах (Латвії та Естонії), Білорусі і Криму. Своєрідним критерієм вибору тем, як зізнаються ініціатори цього проекту, був передусім медійний розголос подій, широкі дискусії щодо них, а також панування штучно створених міфів стосовно причин та перебігу тих чи інших конфліктів. Авторами збірника є багаторічні співпрацівники та редактори польського історичного порталу Histmag.org, серед них історики, політологи, журналісти з різних інтелектуальних середовищ – Маґдалєна Рексьчь (стаття про історію сербсько-албанського конфлікта довкола Косова до 1980 року), Славомір Луц’ян Щесьо (стаття про перебіг конфлікту довкола Косова в період 1980-2009 рр.), Каміль Яніцкі (статті присвячені аналізу основних історичних міфів та подій, що мали вплив на конфлікти в Абхазії та Південній Осетії), Міхал Бухта (досліджує проблему російської національної меншини в прибалтійських країнах), Роман Сідорські (стаття присвячена ситуації в Білорусі), Даріуш Вєжхось (пише на тему історії різного роду конфліктів на території Криму). Власне саме це забезпечує різноманітність підходів до осмислення конфліктів.

Передусім автори збірника шукають причин конфліктів на посткомуністичному просторі. Прагнуть показати, що найважливішу роль в конфліктах відіграє історія, або навіть уявлення про історію, які є найчастіше міфологізовані, ідеологізовані чи просто перекручені. Науковий редактор збірника Каміль Яніцкі, зокрема, звертає увагу у вступі на те, що представники різних етнічних груп, що беруть участь в конфліктах, часто виражають переконання, що їх суперечки сягають незапам’ятних часів, а ненависть до супротивника є вічною. А тому, дослідники ставлять перед собою запитання: звідки беруться такі уявлення?

Автори книги, таким чином, намагаються показати перебіг конфліктів та їх наслідки як з перспективи «великої політики», так і з перспективи простих людей. При цьому поняття конфлікту розуміють досить широко, що можна продемонструвати на прикладі України (оскільки йдеться про можливість серйозного російсько-українського конфлікту в Криму, хоча від самого початку як автор в статті, так і редактор у вступі стверджують його потенційну неможливість) та Білорусі (де не можна знайти жодного етнічного конфлікту, однак авторові йдеться радше про певні парадокси і суперечності розвитку сучасної Білорусі, а відтак він декларує необхідність віднайти їх коріння в історичному минулому). Даний проект загалом не має амбіцій запропонувати якісь нові методологічні підходи до осмислення конфліктів на посткомуністичному просторі, представляє передусім популярний виклад матеріалу. При цьому кожну статтю доповнено вибраною бібліографією та відсиланнями на теоретичні дослідження, присвячені проблемам національної ідентичності, історії націоналізму та ін. проблем, що дозволять розширити розуміння конфліктів у згаданих регіонах.

Дмитро Шевчук

Анотацію опубліковано в часописі "Критика"