Визуальное (как) насилие
Вильнюс, 2007

Книжка об’єднує статті, присвячені дослідженню насилля, яке несе сучасна візуальна культура. Необхідність подібних культурних студій обґрунтовується тим, що насилля є одним з найбільш архаїчних топосів культури. Звернення ж до сучасної візуальної культури зумовлене фактом, що для насилля завжди була характерна певна технологічність, а сучасна медія культура, яка володіє розвинутими технологіями творення візуального образу, уможливлює зміну масштабів і видовищности насилля. Це потребує уваги культурологів, філософів, медія критиків.

Дослідники, статті котрих представлено в збірнику, звертаються до таких загальних тем як проблема насилля та його візуальної репрезентації (звернено увагу, наприклад, на феномен конструювання насилля, кінематографічність жаху як симптом модерну тощо), образи насилля в кіно (проаналізовано фільми жахів, сучасні кінотехнології репрезентації страху і насилля), взаємовідношення між баченням, владою і суб’єктом, представлення тіла в сучасній візуальній культурі (досліджено тему відчужености, опозицію мова–тіло в фільмах Пітера Ґріневея, презентація феномену шрамування в мистецтві), сюрреалістичні війни в суспільстві спектаклю (розглянуто, зокрема, націоналізм як товар, катастрофу як видовище).

Як пише редактор збірки Альміра Усманова, «...питання і проблеми, які виникають у зв’язку із дослідженням насилля, можуть видатися надлишковими, такими, що не вирішуються в принципі, сформульованими надто глобально... Однак усі разом вони задають той ракурс обговорення вибраної нами теми, той теоретичний і культурний контекст, поза яким візуальне насилля не можна зрозуміти». Відтак, центральною темою пропонованого збірника статтей є аналіз способів інтерпретації і репрезентації насилля в різних візуальних практиках. Як вказує своєрідна «подвійність» назви книжки, автори звертають увагу, з одного боку, на феномен візуального насилля, тобто репрезентацію насилля в класичному та сучасному мистецтві, а також в медія. З іншого ж боку, в окремих статтях з’ясовано, наскільки сучасні візуальні медія є відповідальними за поширення насилля, чи є вони джерелом насилля та чи здійснюють його щодо реципієнта.

Дмитро Шевчук

 Анотацію опубліковано в часописі "Критика"