Філософська думка, № 2, 2010

ДО ЧИТАЧІВ

Людина існує в режимі повсякчас здійснюваних виборів. Вони не часто усвідомлювані, можливості їх зазвичай обмежені, обрана волею перспектива далеко не завжди збіга¬ється з реальним результатом, але до самої суті людської ситуації належить не¬спростовна приреченість на вибір. І якщо ти не обираєш сам, перебіг речей вибирає за тебе. Ти не уникаєш вибору, а лише передовіряєш його іншому. Це стосується не лише окремої особи, а й країн, народів, культур, цілих цивілізацій.

Останню чверть століття Україна прожила в перманентній ситуації вибору своєї перспективи та власної дійсності. Чим бути нашій країні? До якого існування вона спроможна і яке їй — у людях, котрі її населяють — є бажаним? Ці питання дотепер залишаються актуальними, що засвідчує відчутну невизначеність, у якій українське суспільство продовжує існувати. Ситуація вибору неусувна, але конкретні вибори людська воля має здійснити — й залишити їх позаду, жити в обраному, відкриваючи для себе перспективи нових можливостей і, відтак, нових виборів. З іншого боку, на¬віть двадцять-тридцять років — невеликий історичний термін; відомо, як повільно здійснюється перехід до нових форм життя. Тут навіть досвід революцій не має вво¬дити в оману, бо на позір очевидні зміни часто приховують тяглість старих форм.
Так чи так, але питання вибору суспільством своєї долі та перспективи існування, можливості чи межі цього вибору, визначення реальних альтернатив та передумов їх реалізації — все це неодмінні теми соціально-філософської рефлексії. Нашому філософському дискурсу важливо їх не втратити, примножувати досвід їх промислення, створювати сприятливий інтелектуальний контекст для пошуку плідних від¬повідей. Цьому було присвячено спільне засідання вчених рад Інституту філософії та Інституту соціології НАН України, яке пройшло в режимі круглого столу. Безпосе¬реднім предметом обговорення став Проект доповіді Національної академії наук України про пріоритети державної політики, особливо актуальний у світлі поточних змін у державній владі країні. До цього документу природно долучається близький за тематикою і нещодавно запропонований суспільству Проект реформ «Модернізація України», створений кількома десятками провідних експертів Громадської асамблеї України.

Як і в разі порушення «Філософською думкою» інших тем, висловлене на цих сторін¬ках не зазіхає на повноту висвітлення проблеми, а привертає увагу до неї, започат¬ковує чи актуалізує важливе для сучасного мислення обговорення. Продуктивність звернення до теми головно залежить не від сказаного тут, а від думок, досліджень, полеміки, ініційованих учасниками проведеного обговорення. Ваш відгук та спів¬участь, шановні читачі та колеги, як завжди, є найвагомішим і, зрештою, єдино дійсним результатом.

Щоби зробити звернення до теми більш «стереоскопічним», журнал поміщає також рецепцію того, як на подібну проблему (і загалом на питання суспільної дієвості філо¬софії) дивляться нині наші німецькі колеги. Це відображено як в огляді, що його під¬готувала професор Марія Култасва, так і в матеріалі з нагоди нещодавнього 80-річного ювілею Юргена Габермаса, найвідомішого соціального філософа сучасності.

За традицією, наостанок повідомляємо, що тематичний блок наступного числа «Фі¬лософської думки» буде присвячено філософії перекладу і загалом питанням досвіду, засад, стратегії, інтелектуальної ролі філософського перекладу, насамперед в Україні, з огляду на потребу у виробленні української філософської мови.
 

Зміст номера

Share |