Грицай Е.,
Николко М.
Украина: национальная идентичность в зеркале Другого
Вильнюс, 2009

У книзі Олени Грицай і Мілани Ніколко досліджуються сучасні проблеми становлення національної ідентичності в Україні, а також символічне предсталення Іншого в цих процесах. Авторки звертають, зокрема, особливу увагу на „політизоване конструювання національної ідентичності”, аналізують формування образів „героїв” нації, а також розглядають основні аспекти самоідентифікації сучасного українця. А відтак, одним з основих питань, які піднімаються в даному дослідженні, є наступне: „В чому ж полягає ядро національної ідентичності українців, яким є основний ідентифікаційний принцип української нації?”.

Мілана Ніколко, в тій частині книги, якої вона є Авторкою, звертає увагу передусім на теоретичні аспекти конструювання нації та аналізує оновні філософські, соціологічні, політологічні та ін. концепції Іншого та його ролі в процесі ідентифікації та самоідентифікації індивіда. Крім того, ставить перед собою мету прослідкувати динаміку культурних і політичних змін в Україні, які відображені в повсякденних комунікаціях. Досліджуючи особливості та суперечності політичних та культурних відносин в Україні, а також на пострадянському просторі загалом, зауважує, що вони яскраво втілюються в фігурі Трикстера. Також особливу увагу Авторка звертає на роль етнічного анекдоту для сублімації агресії, викликаної наявністю Іншого та внутрішньої єдності групи. Завершує свою частину дослідження М. Ніколко аналізом проблеми формування національного капіталу та солідарності в Україні.

Олена Грицай звертає увагу передусім на політичні аспекти формування національної ідентичності в сучасній Україні. Авторка, зокрема, звертає увагу на такі поняття як національна ідея, національний проект, національна ідеологія та прагне дати їх чітке визначення. Протиставляючи між собою патріотичні почуття та націоналістичні почуття, О. Грицай досліджує можливості конструювання національної ідентичності на їх основі. Важливим аспектом даного дослідження є також звернення уваги на основні політичні проекти сучасної України, здійснення аналізу політтехнологій, які використовуються політичними акторами для творення власного іміджу, та оцінка їх впливу на формування загального проекту України. Звертаючись безпосередньо до проблем конструювання ідентичності, Авторка розглядає їх в аспекті значимості Іншого для самоідентифікації українців.

Загалом, О. Грицай та М. Ніколко усвідомлюють, що їхня праця ставить більше запитань, аніж дає відповідей. А тому засадничі питання про національну ідентичність та шляхи її формування в сучасній Україні, якими не тільки можна, але й слід просуватися, залишаються все ще відкритими.


Дмитро Шевчук

Анотацію опубліковано в часописі "Критика"