Постсоветская публичность: Беларусь, Украина.
Вильнюс, 2008

 


Ця збірка наукових праць є результатом українсько-білоруського дослідницького проекту, який проводився в 2006-2007 рр. і був присвячений розглядові можливості використання концепції публічності як засобу вивчення своєрідності постсоціалістичного розвитку в Білорусі та Україні. 

Одним із завдань дослідників, об’єднаних цим проектом, було окреслення перспективи адекватного вивчення пострадянської публічності. Владімір Фурс, редактор книги, виокремлює три основних мотиви, які визначали суть такої перспективи. По-перше, слід уникати надмірної теоретизації, яка б раз і назавжди встановлювала б, що таке публічність. По-друге, слід уникати гіперполітизації феномена публічності. По-третє, фунціонування публічної сфери пов’язане із напрацюванням особливого реєстру соціального знання, який робить можливим суспільну рефлексивність. Такі мотиви викоремились на основі аналітичних розвідок українських та білоруських дослідників.

Збірка загалом складається із двох частин. Перша – „Публічна сфера: суспільство і політика” – об’єднує авторів з України. Тут, зокрема, представлено статті А. Єрмоленка, присвячена представленню публічного дискурсу як фактору соціальної інтеграції в сучасному суспільстві, В. Пролєєва та В. Шамрай, де розкривається феномен клано-корпоративного суспільства, В. Степаненка, присвячена проблемі трансформації політичної публічності в Україні в 2000-х роках, а також Р. Кобця, де розглядається феномен „інтимізації публічності” на пострадянському просторі.

Друга частина книги – „Аспекти медіатизації публічності” – об’єднує білоруських дослідників: М. Соколова досліджує Інтернет як політичну публічну сферу, В. Фурс розглядає публічне і приватне в білоруському медіа-дискурсі, В. Мартіновіч аналізує роль незалежних мас-медіа в конструюванні альтернативної соціальної реальності, О. Шпарага здійснює спробу визначити демократичний потенціал культурних практик, А. Паньковський досліджує проблему смислових, інтелектуальних проекцій інституційних відносин на сцені експертної діяльності, звертаючись передусім до досвіду Білорусі.


Дмитро Шевчук

Анотацію опубліковано в часописі "Критика"