Філософська думка, № 4, 2010

ДО ЧИТАЧІВ

Упродовж тривалого історичного періоду українська філософська думка існувала як невіддільна частина радянського інтелектуального простору. На той час доволі умовно можна було говорити про національні філософські традиції. Натомість після набуття екс-радянськими республіками незалежності та зникнення колишнього ідеологічного тиску на мислення кожна національна ситуація формувалася під переважним впливом внутрішніх культурних та соціально-політичних чинників. Завдання самовизначення розв'язує впро¬довж вже понад двадцяти років і українська філософія, щодо якої цей період без пере¬більшення можна усвідомити як становлення філософської справи наново, у змістовому контексті української культури та мови. Природно, що нас цікавить порівняння вітчиз¬няного філософського вибору та напрацювань із досвідом інтелектуальних культур по¬страдянських країн, що постали перед тим самим завданням.

Не менш суттєвим для нас є відновлення інтелектуальних зв'язків та потенціалу співпра¬ці з нашими колегами в цих країнах. Попри малосприятливі умови для творчого гуманітар-ного мислення в СРСР, поєднання інтелектуальних потенціалів величезного євразійського простору створювало цікаву ситуацію своєрідного культурного синтезу і доволі масштаб-ної гуманітарної потуги. Втрачати це природне поле взаємодії та інтелектуального дос-віду було б культурним марнотратством.

Відтак, починаючи з поточного випуску, «Філософська думка» започатковує практику презентацій на своїх сторінках нинішніх філософських ситуацій в країнах колишнього СРСР. З одного боку, це залучення здобутків зарубіжних філософських сил та традицій в наш інтелектуальний обіг, з іншого — цікавий та повчальний матеріал для порівняння. І ще — створення додаткової, хоча б і скромної можливості для інтелектуальної інтеграції в сучасному ґлобалізованому світі. В умовах глобальної сучасності мислення, що залиша-ється в межах власної хати, приречене на занепад.

У цьому числі читач зможе ознайомитися з філософською ситуацією в сучасній Грузії. Такий вибір зумовлений, зокрема, тим, що українських та грузинських філософів свого часу поєднували сталі творчі зв'язки. До того ж цієї осені виповнюються два ювілеї чи не найяскравішої філософської постаті останніх радянських десятиліть, Мераба Мамардашвілі — 80 років від дня народження та 20 років від дня смерті. В тематичному блоці представлено оригінальні дослідження сучасних грузинських учених, огляд грузинської на¬ціональної інтелектуальної традиції та сучасного стану справ, а також ремінісценції щодо нашого нещодавнього спільного філософського минулого. Для нас самостійний інтерес становлять і зацікавленість грузинських дослідників власною філософською традицією, і компаративістський аналіз, до якого вони вдаються. Втім, представлені матеріали не претендують на повноту висвітлення ситуації. Ми відкриті до критичних зауваг, допо¬внень, полеміки. Саме це зробить ініціативу журналу інтелектуально корисною для укра¬їнської філософської спільноти.