Філософська думка, №3, 2011

 

ДО ЧИТАЧІВ

Аналітична філософія не надто відома в Україні. У багатьох вона викликає природні асо¬ціації з іменами Фреґе, Расела, Вітґенштайна, Карнапа, Квайна, Девідсона, Даміта, Крипке. Ті, хто обізнаний в її історії глибше, згадають також континентальну аналітич¬ну традицію: Больцано, Брентано, Майнонґа, Львівсько-Варшавську школу. Однак аналі¬тична філософія — це насамперед не перелік імен, а метод мислення. Для когось цей метод, так чи інакше пов'язаний з раціоналізмом і аналітичним емпіризмом, є лише сторінкою в історії філософії Нового часу. Для інших він є точкою відліку, системою координат, орієн¬тиром в океані сучасної думки, противагою різноманітним формам ірраціоналізму та дог-матизму.

Потреба у більш докладному вивченні цього методу на наших теренах пов'язана з тим, що українській гуманітарній культурі, треба визнати, загалом дещо бракує аналітизму. Бага¬то глибоких і цікавих (зокрема сучасних) українських мислителів більше схильні до широких концептуальних узагальнень чи довільних філософсько-художніх нарисів, ніж до строгого та послідовного раціонального аналізу. Але в Україні завжди були й мислителі, які міцно покладалися саме на аналітичні здібності людського розуму — починаючи хоча б з Петра Могили та його численних послідовників з Києво-Могилянського Колегіуму.

Теперішнім тематичним випуском з аналітичної філософії редакція «Філософської дум¬ки» прагне зробити крок і в подальшому розвитку вітчизняної культури філософського аналітизму, і у формуванні спільноти українських дослідників, котрі безпосередньо пра¬цюють у галузі історії та подальшого творчого розвитку аналітичної філософії. Крім того, звернення до аналітичної традиції, як і завжди, сприятиме пожвавленню дискусій довкола філософського методу (чи методів), що також буде позитивним чинником розвитку сучас¬ної української філософської культури.

Щодо наступного, четвертого числа, то цей випуск не має аналогів у практиці філософ¬ської періодики. Він міститиме результати спільної роботи українських і російських філо¬софів у форматі круглого столу та низки статей, присвячених єдиній тематиці — «Єдність світу та багатоманіття культур». Один і той самий зміст вийде друком одночасно укра¬їнською мовою як тематичний блок «Філософської думки» та російською — на сторінках «Вопросов философии» (2011, № 9).

Зміст номера: