99 питань та відповідей про наукову роботу студентів-культурологів
Острог, 2014

99 питань та відповідей про наукову роботу студентів-культурологів : методичні матеріали з наукової роботи студентів та написання курсових і випускних робіт / упорядники : М. О. Зайцев, Д. М. Шевчук, М. В. Карповець, Ж. О. Янковська. – Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2014. – 148 с.

Серед питань:
Які загальні етапи наукового дослідження?
Як сформулювати мету і завдання дослідження?
Як можна досліджувати культуру?
Як обрати продуктивну методологію для дослідження?
Які є спеціальні методи в гуманітарних науках?
А найчастіше автори самі чули запитання від колег - чому 99? тому є тут і відповідь на питання:

99. Чому в цьому посібнику 99 питань? (замість післямови)

На завершення питання, яке, мабуть, виникло у вас із самого початку: чому автори присвятили науковій роботі студентів 99 питань, хіба не знайшлося б ще принаймні одного, щоб досягнути повноти й завершеності у числі 100? Тож пропонуємо пошукати пояснення для числа 99, що його подано у назві.

Можна було б згадати давню східну легенду про мудреця, який збирав свою мудрість по «крупицях», і коли їх назбиралося 99, він зупинився. Саме дев’яносто дев’ята крупинка знання дала йому усвідомлення того, що якби їх було менше, то й мудрість була б неповною, а коли б він довів їх до ста, то нести «чашу мудрості» він не зміг би.

Однак ми маємо менш «легендарне» пояснення. Число 99 покликане актуалізувати початок, а не завершення.Питання, які тут визначені, – це такий собі «джентльменський набір» наукової роботи студента, який має на меті роз’яснити загальні принципи науки, що складе фундамент для успішного виконання курсових та випускних робіт. Зізнаємося також, що інколи, коли писався цей посібник, для нас усі 99 зводилися до одного: яка користь від того, що ми пишемо? І інтуїція підказувала відповіді: користь для студента, бо завжди під рукою будуть основні засади (методи, принципи чи вимоги до стилю); користь для наукового керівника, бо студент не ставитиме відтепер йому «прозаїчних» питань (скільки має бути сторінок у курсовій роботі? Структура бакалаврської має складатися із двох чи трьох розділів?), а приноситиме власні пропозиції щодо дослідження, які можна буде обговорювати. Але найбільша користь, на яку ми сподіваємося, – це те, що студенти отримають мотивацію до подальшого розвитку своєї методологічної культури. І питань при цьому в них буде виникати не 100, а набагато більше. Тож 99 – це, насправді, три... крапки, що знаменують початок наукової пригоди.