Монографії:

До збірника включені матеріали всеукраїнської наукової конференції «Філософія як культурна політика сучасності». Тези учасників конференції присвячені актуальним філософським проблемам. Зокрема, увага дослідників зосереджується на стані філософії та особливостях сучасного філософування, проявах дегуманізаційних тенденцій в світі, проблемах філософії освіти та освітній політиці, феномені університету в контексті суспільства знань та ін.

Видання розраховане на науковців, викладачів, студентів та усіх, хто цікавиться сучасною філософією.

ЗАВАНТАЖИТИ ЗБІРНИК

23 жовтня у мистецькій галереї Національного університету “Острозька академія” відбулась презентація методичного посібника “99 питань та відповідей про наукову роботу студентів-культурологів”. Серед авторів були викладачі кафедри культурології та філософії Микола Зайцев, Дмитро Шевчук та Максим Карповець, хоча “посібник є результатом колективної роботи всієї кафедри”, зазначено у передмові.

Презентація складалася із двох частин: обговорення посібника та дискусія щодо актуальних проблем гуманітарного пізнання. Спершу кожен з авторів озвучив специфіку роботи над таким незвичним, але необхідним для студентства проектом. Дмитро Шевчук переконаний, що поява книжки спростить науковий процес як для викладачів, так і для студентів. Натомість Микола Зайцев, завідувач кафедри філософії та культурології, вбачає у посібнику серйозну постановку теоретико-методологічних питань, а Максим Карповець підкреслив необхідність формування наукової культури серед студентів. До того ж, автори не вбачали жодної серйозної перешкоди у колективній роботі, навіть навпаки – отримали неабиякий позитивний досвід від написання статей.

Детальніше...

Аналіз соціокультурної ситуації, яка склалася протягом ХХ століття, переконує: вся сукупність кризових явищ тією чи іншою мірою замикається на людині. Саме вона опинилася в центрі соціокультурної кризи. Враховуючи, що ця криза свідчить не лише про вичерпність певного способу буття людини, але й окреслює орієнтири майбутнього, стає зрозумілим, що смислова перспектива поступу людства висовує на перший план суспільного світу особистість та особистісну модальність ставлення людини до дійсності.

Мета роботи – здійснити аналіз тієї соціокультурної дійсності, де індивідуально-особистісне буття виявило себе дійовим чинником історичного поступу і на певному етапі постало проблемою, що потребує не лише теоретичного, але й практичного вирішення та з’ясувати ті соціокультурні умови, при яких можливе здійснення людини індивідуально-особистісним буттям в умовах уніфікуючого тиску соціуму.

Читайте у форматі PDF

Особистість Пантелеймона Олександровича Куліша, безсумнівно, складна, багатогранна і, попри нові численні видання, які з’явилися уже в післярадянські часи, залишається до кінця незбагненою. Знаємо його як видатного майстра художнього слова, історика, публіциста, перекладача, видавця, майстра епістолярного стилю, мислителя-філософа.  У монографії зроблено спробу розкрити ще одну грань його, хоч іноді й суперечливої, але, безумовно, талановитої особистості. П.Куліш як науковець зробив ще й неоціненний внесок у галузі фольклористики, під впливом життєвих обставин сформувавшись сам як шанувальник народної творчості, створивши власну школу і методологію запису фольклору, видавши фольклорно-етнографічний збірник  «Записки о Южной Руси», де чи не вперше подано не лише зафіксовані  народні твори, але й широко застосовано теоретико-аналітичні узагальнення.

Читайте у форматі PDF