Бібліографічний опис:
Возняк С. Діяльність у вимірах культури: проблема формотворення. - Луцьк: Волинський національний університет ім. Лесі Українки, 2011.

Загальною проблемою монографії волинського культуролога і філософа Сергія Возняка є формоутворення в контексті реальностей культури. Тож закономірно, що основними категоріями виступають тут «форма» і «зміст». Відповідно до цього Сергій Возняк зосереджує увагу на формотворчих характеристиках людської діяльності, з одного боку, та філософсько-світоглядних підвалинах та основах категоріального порядку мислення, - з іншого. Визначаючи людську культурну активність як перетворюючу діяльність, автор прагне пізнати її звертаючись до широкого культурно-історичного та світоглядного процесу та спираючись на історико-філософський контекст. Тим не менше, головною інтенцією є здійснення спроби продемонструвати актуальність осмислення культурної діяльності та її формоутворень в рамках сучасного суспільного та освітнього життя. Хоча при цьому очевидним є те, що автор виявляє прихильність класичній парадигмі філософування (зокрема, німецькій класичній філософії).


В першому розділі Сергій Возняк обгрунтовує діяльнісно-комунікативний підхід, який прагне застосовувати в рамках теоретичного аналізу категорій «форма» та «зміст». Це дозволяє потрактувати діяльність як комунікацію та вираження людини в межах світу культури. Другий розділ присвячено окресленню світоглядного змісту категорії «форми». Певною мірою, автор прагне запрезентувати вступ до метафізики культури, розглядаючи через призму культуротворчої діяльності проблему ідеального й матеріального, душі й душевного, відношення матерії і форми. У третьому розділі Сергій Возняк розглядає проблему змістовності й істотності форми, звертаючись до німецької класичної філософії (зокрема,в окремих підрозділах детально аналізує діалектику форми та змісту в культуротворчій діяльності у філософії Канта, Фіхте, Шеллінга та Геґеля). У четвертому розділі автор прагне показати суспільний та педагогічний аспект проблеми формоутворення в культурі. Для цього звертається до актуальних питань, що стосуються особливостей культурної реальності початку ХХІ століття, сучасної освіти, формування духовної культури та ін.

Вцілому дослідження Сергія Возняка розкриває перед нами не лише глибинні основи культури, але й саму природу людини. При цьому цінним є те, що автор прагне здійснити аналіз, який поєднував би культурфілософський та культурологічний підходи та продемонстрував би ті аспекти людської діяльності, які можна використати для подолання соціокультурних викликів ХХІ століття.

Опубліковано в часописі «Критика»: http://krytyka.com