12-13 квітня 2013 року у Національному університету «Острозька академія» традиційно відбулась VI Міжнародна наукова конференція «Культура в горизонті сталих і плинних ідентичностей», організатором якої є кафедра культурології та філософії. Цього року конференція зібрала велику кількість заявок на участь, близько двохсот, із таких країн як Україна, Польща, Румунія, Росія, Білорусь. Наукова робота розпочалась із пленарного засідання, яке відкрив головний організатор конференції Микола Зайцев, доктор філософських наук, доцент, завідувач кафедри культурології та філософії в Національному університеті «Острозька академія». Привітання від ректора університету виголосив перший проректор з навчально-наукової роботи доктор філософських наук, проф. Петро Кралюк. Також зі вступним словом виступив декан гуманітарного факультету, доктор педагогічних наук, професор Василь Жуковський, який підкреслив великий спектр запропонованих тем та шляхів осмислення феномену ідентичності.

Пленарне засідання продовжилось двома запланованими доповідями із різними теоретико-методологічніми підходами до тлумачення ідентичності. Спочатку Марина Савельєва, доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії та культурології Центру гуманітарної освіти НАН України виголосила доповідь «Рецепція ідей як неможливість збереження особистісної творчої ідентичності», де намагалися дати погляд на ідентичність із  психоаналітичної парадигми. Дослідниця сфокусувалась на творчості Федора Достоєвського як ідеального пацієнта Зиґмунда Фрейда, а відтак ідентичність інтерпретувалась як результат травми.

Натомість проф. Петро Кралюк запропонував доповідь «Проблема культурної ідентичності поляків, українців та росіян у творчості польських слав’янофілів XIX ст. Іполіта Терлецького та Францішека Духінського», яка викликала цікаву дискусію і, таким чином, спрямувала інтелектуальний та духовний ритм конференції вже у секційній роботі.

Перша секція була присвячена сучасним стратегіям ідентичності. Науковці, що брали в ній участь, обговорили ідентифікацію та ідентичність як фактори самовизначення особистості (Валерій Павлов), феномен сучасної віртуальної реальності (Більченко Євгенія), проблему ідентичності в горизонті невизначених координат сучасності (Голопич Інна), концепт самоідентичності в контексті постнекласичних досліджень (Мазур Любов) та ін.

В роботі третьої і четвертої секцій «Модерні та постмодерні пошуки ідентичності» та «Проблеми політичної ідентичності. Проблеми ідентичності національних та етнічних меншин в сучасних багатокультурних суспільствах» прийняло участь біля 30 чоловік. У своїх доповідях учасники охопили широке коло питань модерних і постмодерних пошуків ідентичності в полікультурних суспільствах. Підходи до аналізу цих питань викликали інтерес та породжували жваві дискусії.

Помітними в цьому плані стали виступи Нагорняк Тетяни, кандидата політичних наук, доцента кафедри політології Донецького Національного університету Чальцевої Олени, кандидата історичних наук, доцента кафедри політології Донецького Національного університету, Онопко Олега, аспіранта кафедри політології Донецького Національного університету, та Саакяна Олега, студента історичного факультету цього ж університету, які у своїх виступах проаналізували проблему поєднання регіональної та національної ідентичності у процесі національного брендингу, проблему самоіденифікації етнічних груп в етнонаціональних конфліктах, державну політику міфотворчості як важливого чинника політичної ідентифікації індивіда та вплив політичної ідентичності на електоральний розкол України.

Аспірант кафедри філософії Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка Литвин Тимур у доповіді «Культурна ситуація постмодерну: плюралізм як антитеза ідентичності», розглянув  співвідношення ідентичності та плюралізму як головного тренду сучасних соціокультурних процесів, обґрунтовував їх залежність від процесів глобалізації, мультикультуралізму та змін, що зазнає сучасна капіталістична система.

У виступі доктора філософських наук, завідувача кафедри культурології та філософії Національного університету «Острозька академія» «Ідентичність як проблема сучасної соціокультурної ситуації» Зайцева Микола проблема ідентичності була розглянута як одна із наріжних проблем сучасного соціокультурного поступу. Була показана її залежність від зростаючої динаміки соціокультурних процесів сучасності, зокрема зростання еміграційних процесів та уніфікуючого тиску засобів масової інформації.

Цікавою постановкою питання був позначений виступ кандидата філософських наук, викладача кафедри культурології та філософії Національного університету «Острозька академія» Максима Карповця, який проаналізував взаємозалежність таких феноменів як тіло, мода та ідентичність. Доповідач вдало окреслив ідентифікаційний аспект моди й взаємозалежність образу тіла з ідентифікаційними образами часу. Особливий інтерес викликав аналіз постмодерних варіацій взаємозалежності тіла, моди та ідентичності.

Своєю чергою, було проаналізовано стратегії конструювання ідентичності у літературних та візуальних практиках. Так, Глодзь Галина, аспірантка кафедри філології Національного університету «Києво-Могилянська академія», розповіла про дві моделі ідентичності у романах Курта Воннегута «Колиска для кицьки» та «Балаган». Вже Дарина Мельник, студентка магістеріуму спеціальності «Теорія літератури» Санкт-Петербурзького державного університету, репрезентувала оригінальні шляхи вибудовування ідентичності у культурній реальності дому. До аналізу було залучено фільми «Дім із піску й туману» В. Перельмана та «Порожній дім» К. Кі Дука.

Студентка магістеріуму спеціальності «Культурологія» Національного університету «Острозька академія» Коновалова Валерія, акцентувала увагу на впливі сучасних біотехнологій на формування особистості та її ідентичності. Зокрема було поставлене питання про антропологічність самоідентичності людини, яка усвідомить своє штучне створення. Якою мірою вона буде співвідносити себе з іншими людьми?

Білик Ганна, аспірантка кафедри теорії культури і філософії науки Харківського національного університету ім.. В.Н.Каразіна у доповіді на тему «Сратегії конструювання ідентичності для іншого», потрактовуючи ідентичність як самість та «я-концепція», зміст якої можливо виявити через постать ідентифікатора, розглянула деякі стратегії конструювання ідентичності «іншого». Проаналізувала ролі, що відіграють у цьому процесі, стереотипи, негативізми та пояснювальні схеми.

Заслуговує на увагу виступ Гордієнко Дмитра, магістра історії, молодшого наукового співробітника відділу вивчення і публікації зарубіжних джерел із історії України Інституту української археології та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України, який зробив спробу проаналізувати античну спадщину українських земель як чинник європейської ідентичності України.

Актуальні для сучасності питання впливу Інтернету на формування ідентичності були розглянуті в доповіді студентки Національного університету «Острозька академія» спеціальності «Культурологія» Мачеброди Наталії. Була висловлена думка, що Інтернет є одним з наріжних чинників формування образів ідентичності сучасної молоді.

Осмислення естетизації публічного простору та вплив її на ідентифікацію публічності проаналізував під час свого виступу адьюнкт Університету Марії Кюрі-Склодовської Марцін Кравчик. Проблему ідентифікації друга в сфері політики підняв у своїй доповіді доцент кафедри культурології та філософії, кандидат філософських наук і докторант ІВО НАПНУ Дмитро Шевчук. Спираючись на класичну та сучасну політичну філософію він проаналізував особливості прояви дружби в політичному світі.

Об’єднані 6 і 7 секції працювали досить плідно. Були заслухані цікаві доповіді аспірантів та відомих дослідників як з України, так і з-за кордону. Особливо зацікавили слухачів доповіді доктора філологічних наук, старшого співробітника Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Александрової Галини («Історія української літератури» М.Грушевського і проблеми національної ідентичності); Школи Валентини, кандидата філологічних наук, доцента кафедри української літератури та компаративістики Бердянського державного педагогічного університету (Реалізація опозиції «національне/інтернаціональне» в українській драматургії 20-30-х років ХХ століття); Месхідзе Джульєтти, кандидата історичних наук, наукового співробітника Музею антропології та етнографії імені Петра Великого (Кунсткамера) РАН (Традиційні види спорту й етнічна ідентичність басків); Будзинського Радослава, докторанта Ягеллонського університету в Кракові (Польща); багато питань та пожвавлений інтерес викликали доповіді Марченко Ірини та Проніної Марини, наукових співробітників Національного заповідника «Софія Київська». Їхні доповіді були присвячені дослідженню монументального живопису Кирилівської церкви у Києві.

Досить цікаві доповіді виголосили також Семенова Дар’я (НаУКМА), Сорочук Людмила (Центр українознавства філософського факультету Київського   національного університету імені Тараса Шевченка), Сипко Богдана (Львівський національний університет імені Івана Франка), Бєлікова Світлана (Харківський національний університет імені  В.Н.каразіна) та Парасюк Оксана, студентка ІV курсу спеціальності «Культурологія» НаУОА.

У багатьох доповідачів були наявні медіаматеріали, що покращували сприйняття матеріалу, доповнювали та візуалізували усну інформацію.

Для оптимізації роботи конференції були об’єднані секції з проблем релігійної ідентичності та ідентичності в Україні, що мають споріднену тематику. Жваво обговорювалися доповіді науковців з Білорусі, Росії, України. Особливе зацікавлення викликав виступ професора Ришарда Радзіка, завідувача кафедрою соціальних макроструктур Інституту соціології Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, який презентував погляд на проблему ідентичності українців серед націй Центрально-Східної Європи.

Доволі цікавою виявилася доповідь Ліани Вінічук, яка в контексті осмислення проблем релігійної ідентичності вдалася до порівняльного аналізу феномену маскулінності в Корані та Новому Заповіті.

Загалом, зміст доповідей, поставлених питань та наступних дискусій засвідчив актуальність титульної теми конференції та потребу її подальшої аналітики. Можна з впевненістю сказати, що на засіданнях секцій було поставлено більше питань, аніж отримано загальноприйнятих відповідей, а отже організаторам та учасникам ще є над чим працювати.

ФОТО: