З 24 по 25 жовтня у Тернополі відбувалася міжнародна конференція, що відкривала проект «Інвестиція в культуру. Системні заходи з метою сприяння культурній освіті». Винятковість події особливо загострюється, враховуючи складність розміщення локації (дістатись до Тернополя навіть складніше, аніж до Львова чи Рівного). Захід за програмою передбачався цікавий. Такі особистості як Радослав Бомба, Марцін Вільковський, Збігнєв Собчук, Пауліна Єнджаєвська, Аліна Бонк, Папа Зура у складі польської делегації приїхали розповісти про цифрову культуру та можливість їх впровадження у навчальний процес.

Згідно із проектом, у Тернополі, Івано-Франківську та Рівному відкриються медіа лабораторії (далі – медіалаб). Ініціатори проекту також не зовсім розуміють, що це має бути, адже саме ми у центрах розміщення мусимо визначити їх значення.Передбачається практично стовідсоткове фінансування Європейським Союзом, що забезпечує технікою та надає можливість послухати професіоналів у межах 10 майстер-класах проекту. Серед непересічних доповідей варто виокремити  «Семпли, лупи й біти. Цифрова музика» Папи Зури та «Рухомі зображення – фільм інімація у культурі й освіті» Аліни Бонк, хоча це всього частина справді цікавого контенту. Однак аудиторія зовсім не справляла враження підготовленої. З одного боку, працівники культури і освіти, а із іншого боку – люди, які далекі від слів Кена Робінсона: “Нинішня система освіти є жорсткою і незручною для розвитку талантів у людей”. Обидва сегменти виявились далекими від новітніх підходів польських науковців, серед яких чимало із докторськими ступенями (PhD).


Що ж до найбільш проблемного поняття “медіалаби”, то Пьотр Целінський визначає їх як гібрид або суму мистецтва (art), науки (science) й технології (technology). Цікаво, що цей гібрид не є новим, адже за картиною епохи Ренесансу обов’язково перебуває технічна сторона, тобто ескіз цієї картини. Відповідно, за процесами творення культурних продуктів перебуває технологія. Все це Пьотр Целінський репрезентував у доповіді «Медіалаб: словничок складних термінів». Як стало відомо, у Польщі медіалаби функціонують вже декілька років, а один із медіалабів був створений студентом власноруч. Молоді люди творять у комфортному для себе середовищі. Вони покинули навчання, придбали фермерську ділянку та у гаражі обладанали «лабораторію», де розбирали різноманітну техніку. Якщо хочете побудувати трактор, але не маєте креслень, розрахунків, то студенти можуть надати вам інструкцію для цього, адже вони самотужки розібрали та згодом зібрали трактор. Відео досі знаходиться в інтернеті, тому кожен охочий може повторити експеримент.

Доктор Радослав Бомба виступив із не менш цікавою доповіддю «Візуалізації і цифрові історії». Протягом цього виступу важко було не занотувати декілька ресурсів, що є необхідним вступом до загальної теми візуальних історій. Наглядним прикладом такого методу були своєрідні візуалізації життя Леонардо да Вінчі чи процес еміграції різних людей та країн (http://peoplemov.in/). Чи буде важливою тема настроїв американців у реальному часі  та чи допоможе цей ресурс у дослідженнях – безпосередньо залежить від фокусу дослідження. Втім, можливість відстежити такі речі у динамічній формі із назвою “Pulse the Nation” – як мінімум захоплює. Схожою візуалізацією є також мапа дружніх зв’язків у мережі Facebook (http://www.facebookstories.com/stories/1574/interactive-mapping-the-world-s-friendships#color=continent&story=1&country=US).

Цікаво було дізнатися про наявність такої спеціалізації як «Кіберкультурологія», що особливо інтенсивно розвивається у Європі. Основа цієї дисципліни – вивчення інновативних процесів та їх впливу на творення культури сьогодні, а не 300 років тому. Однозначно, що прилив технологій у наш світ немов міксує раніше непоєднуванні категорії. Великі об’єми інформації тепер сприймаються і засвоюються за допомогою не лише текстових образів, але й аудіо, візуальних, або й навіть в інтерактивний спосіб – у реальному часі можна аналізувати та фіксувати зміни у світі не на основі матеріалу past, а на основі постійно змінного present. Чого лише варта візуалізована історія стосунків та подій героїв в «Іліаді» Гомера  (http://moebio.com/iliad/). Такий методологічний принцип нагадує структуралістський підхід в культурології, але не на основі абстрактної теорії, а достатньо зрозумілої практичної схеми. Більше того,  це свідчить також про інтеграцію точних методів у корпус гуманітаних наук.

Наступний був виступ Марціна Вільковського, який говорив про важливість відцифрування данних та про ініціативну необхідність залучення людей у цей важливий процес. У світі нині діє багато сховищ інформації, куди можна вільно закидати оцифрований матеріал. Так, у Росії чоловік із маленького міста щомісяця відцифровує декілька сотень старих книжок та завантажує їх у вільноий доступ. Власне, якщо колись старовинні речі розсипалися на очах, то тепер можна зберегти їх у сьогоднішньому вигляді завдяки цифровим технікам, починаючи від 3D моделі зали короля та закінчуючи сканованим примірником рідкісної книжки із астрономії. Важко не провести паралель із відцифруванням наукових книг, що суттєво полегшує процес навчання студентам сьогодні.

Після кетерінгу почався запис на майстер-класи та розпочалась більш практична робота. Здивувала особлива терплячість та чуйність гостей до аудиторії, якій кожен незрозумілий аспект ретельно пояснювали. Серед найбільш помітних майстер-класів можна зазначити «Образ+сенсор» Александра Янасе, ігровий майданчик «Фактур» та основи інструментів FLOSS.

Усе завершилося 25 жовтня, після декілька годинних зйомок ролику та навчання анімації. Звісно, що не обійшлося без обміну контактами, адже такі заходи – це унікальна можливість для спеціалістів познайомитися між собою. Цікавим було спостереження, що поляки були більше відкритими до знайомства, саме тому моя колекція візитівок поповнилася контактами з департаменту культури у Любліні та фундації «CultureShock».

Цікаві ресурси:
-    http://peoplemov.in/ – візуалізація міграційних процесів у світі;
-    http://moebio.com/ – візуалізація зв’язків героїв книг, фільмів, користувачів соціальних мереж тощо.
-    http://www.facebookstories.com/stories/1574/interactive-mapping-the-world-s-friendships#color=continent&story=1&country=US – карта зв’язків користувачів Facebook;
-    http://listen.hatnote.com/ – візуальна та звукова презентація правок на Вікіпедії у реальному часі;
-    https://vimeo.com/21641723 – ще одна цікава візуалізація SubMap 2.0: ebullition, де показано динамічну щоденну інтенсивність подій у різних частинах міста.
-    http://mariandoerk.de/accentuation/demo/ – візуалізація різних сфер у економіці, громдській сфері тощо.
-    http://app.thefacesoffacebook.com/ – в реальному часі показує користувачів на Facebook.

 

Підготував: Святослав Попов – студент 3 курсу, спеціальності «Культурологія» НаУОА