Круглі столи:

28 березня в рамках «Днів науки» в Національному університеті «Острозька академія» відбулась презентація монографії доцента кафедри культурології та філософії Янковської Жанни Олександрівни «Фольклоризм української романтичної прози».

У монографії досліджено основні етапи вивчення взаємозв’язків української літературної прози доби романтизму з усною словесністю; висвітлено теоретико-методологічні засади та класифікаційні характеристики понятійної категорії «фольклоризм літератури»; окреслено основні рівні та ідейно-художні смисли фольклоризму української романтичної прози у процесі становлення нової української літератури.

У роботі проаналізовані художні пласти української прози доби романтизму в її поступальному розвитку (від народного оповідання до історичного панорамного роману) крізь призму виявлення її фольклоризму.

На прикладі творчості М. Гоголя, Г.Квітки-Основ’яненка, Ганни Барвінок, М. Шашкевича, ОСтороженка, Марка Вовчок, Т. Шевченка авторка проаналізувала корпус прозових творів 30-60 х років ХІХ століття і виявила, що в цей період у них спостерігається різнорівневі трансформації та рецептивні зв’язки із народним наративом, культурною традицією загалом.

Детальніше: http://www.oa.edu.ua/ua/info/news/20171/29-03-02

У Національному університеті «Острозька академія» 25 березня в рамках програми розвитку спеціалізації «Кіберкультура» усі охочі могли відвідати цикл лекцій «Штучний інтелект: парадигма творення „непередбачуваності“». Прочитали їх Мар’яна Венета (ADS-manager Комп’ютерної Академії ШАГ, Львів), Ярослав Дудар (ISD Software Developer) та Наталія Стратонова (кандидат філософських наук, доцент). Лектори розглянули основні принципи творення та впровадження штучного інтелекту в різних сферах інформаційного суспільства та його вплив на розвиток сучасних інтернет-технологій.

«Ці лекції виявилися для мене дуже корисними, оскільки дали загальне розуміння того, як розвивається штучний інтелект і чого можна очікувати від цього розвитку. Усе, що ми бачимо у фантастичних фільмах, зовсім швидко стане реальністю. Так, звичайно, ще поки ні одна машина не пройшла Тест Тюрінга (емпіричний тест, за допомогою якого можливо визначити чи може машина мислити як людина). Але науковці по всьому світу працюють над створенням інтелекту, який зможе і мислити, і розвиватися»,зауважила студентка першого курсу, спеціальності «Культурологія» Вікторія Гасичак.

Лектори присвятили особливу увагу питанням використання штучного інтелекту в додатках, як наприклад, Siri, Cortana. Звернули увагу на технології, пов’язані із обробкою Big Data, а також програми, які збирають інформацію про користувача мережі, його переваги, захоплення, зацікавлення та аналізують цю інформацію.

Детальніше: http://www.oa.edu.ua/ua/info/news/20171/26-03-01

У Національному університеті «Острозька академія» 8 грудня кафедра культурології та філософії відсвяткувала своє 20-ліття. Нагадаємо, що вона була створена у грудні 1996 року (за наказом ректора від 9 грудня 1996 р. № 44).

Кафедра є підрозділом гуманітарного факультету і забезпечує в університеті викладання культурологічних та філософських дисциплін. Підготовка бакалаврів та магістрів відбувається на найвищому рівні. На базі кафедри діють такі гуртки: семіотичний гурток «Imago», філософський гурток «Антропологічний дискурс» та науковий гурток «Філософія літератури».

Завідувачем кафедри культурології є доктор філософських наук, професор Микола Зайцев, а його заступником — кандидат філологічних наук, доцент Жанна Янковська.

Детальніше...

У Національному університеті «Острозька академія» 24 листопада кафедра культурології та філософії організувала круглий стіл з нагоди 160-річчя від дня народження Івана Франка — письменника, поета, драматурга, критика і дослідника літератури, історика і філософа, фольклориста й етнографа. Він був одним з найвідоміших діячів українського політичного життя останньої чверті ХІХ — початку ХХ ст., а його думки залишаються актуальними в умовах сьогодення.

На круглому столі виступив проректор із навчально-наукової роботи, доктор філософських наук, професор Петро Кралюк, висвітлюючи тему «Чи був Іван Франко вічними революціонером». Доповідач звернув увагу на те, що думки Франка формувались під впливом позитивістських доктрин, популярних на той час у Європі. Тому Іван Франко був скоріше еволюціоністом, адже закликав до поступових, а не радикальних змін у суспільстві.

Детальніше...