Кафедра культурології та філософії Національного університету «Острозька академія» щороку організовує круглий стіл з нагоди Всесвітнього дня філософії за реґламентом ЮНЕСКО. Не був винятком і цей рік, тому 15 листопада було проведено черговий філософський колоквіум на тему «Антропологічні пошуки Макса Шелера». Обрана тематика не є випадковою, адже фігура Макса Шелера є однією із найбільш відомих у філософських колах. Саме йому переважно асоціюють із заснуванням філософської антропології як специфічного філософського вчення про людську істоту, тому запропоновані доповіді і дискусії зводились насамперед до цього факту.

Зі вступним словом виступив проректор з навчальної та наукової роботи Петро Кралюк, розпочавши таким чином засідання круглого столу. Крім оцінки сьогоднішньої філософської картини як у світі, так і в Україні, проректор оголосив результати конкурсу студентських філософських есе – ще одного вже традиційного елементу у академічному святкуванні дня філософії. Приємним фактом було те, що серед конкурсантів було чимало осіб із інших університетів, що значно розширило географію конкурсу. Організатори згодом зазначали, що цілком очевидним є оголошення наступного конкурсу вже як всеукраїнського. Переможцем став Ткачук Аркадій, маґістрант кафедри історії Національного університету «Острозька академія». Його оригінальні і точні міркування стосувались теми «Людина – це істота, сам спосіб буття якої – це усе ще не прийняте рішення про те, чим вона хоче бути і стати». Відповідно, друге місце належить Лідії Батіг із Українського Католицького Університету, м. Львів, а третє – Беатіна Койса із Закарпатського державного університету, м. Ужгород. Переможці отримали книги із біографіями відомих філософів, а чимало учасників було нагороджено дипломами.


Після оголошення результатів конкурсу, розпочалась презентація доповідей студентів та викладачів із Національного університету «Острозька академія». Цікаво, що музичним фоном для дискусій були класичні джазові композиції, адже саме «якісним джазом завершується щорічний день філософії у штабі ЮНЕСКО», наголосив Микола Зайцев, голова конкурсу есе й завідувач кафедри культурології та філософії.

Своєю чергою, Валерія Коновалова, студентка маґістеріуму спеціальності «культурологія», розкрила основні етапи встановлення творчості Макса Шелера як основоположника філософської антропології, звертаючи увагу на відомі та маловідомі факти його життя:

Логічною видалась доповідь Миколи Зайцева із назвою «Макс Шелер в пошуках людини», де сфокусовано увагу саме на специфічні для філософа антропологічні питання і проблеми.  Вже більш детальними були доповіді Марії Петрушкевич і Максима Карповця, викладачів кафедри культурології та філософії. Перша стосувалась ідеї зрівнованності. А доповідь Максима Карповця стосувалася суттєвого аспекту філософської антропології Макса Шелера – феномену людської тілесності. Основний акцент було зроблено на специфічну ситуацію оцінки тілесності, що, з одного боку, пориває із підходом розуміння первинності душі щодо тіла, а з іншого – відкриває феноменологію тілесності із акцентом на єдність душі і тіла. Горизонт життя осмислюється філософом як поєднання відповідних типів тілесності. Важливо, що для Шелера моє тіло є моїм іншим тілом, тобто тіло є посередником сприйняття і розуміння світу, певним етапом реальності, а не її безпосереднім фактом, про що наголошує зокрема феноменологія. Як наслідок, Макс Шелер пориває із картезіанським абстрактним cogito, пропонуючи натомість наявне cogito людської тілесності, щоб перебуває у світі.  

Завершив цикл доповідей Іван Дубляниця, студент маґістеріуму спеціальності «культурологія», із спробою відрефлексувати взаємозв’язок людини та історії. У доповіді було висвітлено п’ять основних парадигм розуміння людини та її місця в історичному  процесі.  Серед зазначених парадигм було виділено: парадигма релігійної віри, парадигма розуму, парадигма homo faber, парадигма декадансу людина та парадигма постулаторного атеїзму. Перші три є вже давно відомими і сталими парадигмами в осягненні сутності людини, останні ж дві є цілком новими і дещо не до кінця сформованими ідеями розуміння людини та її місця в історії. На думку доповідача, М. Шелер вибудував ці парадигми у площині еволюційного розвитку людської історії.

Цьогорічний круглий стіл є доказом чергової пильної уваги університету й кафедри культурології зокрема до всесвітньо важливих подій. Особливо загострює те, що звертається увага на зовсім, здавалося б, непрактичний вимір людського життя -  філософію. Попри це, з огляду на жваві і глибокі дискусії, великий інтерес студентів щодо філософського есе (часто не із філософських спеціальностей) й просте зацікавлення людей тематикою, традицію круглого столу не буде перервано.

Аудіо:

Зайцев М. О. Макс Шелер у пошуках людини (слухати)

Петрушкевич М. С. Людина в епоху зрівнювання: ідеї Макса Шелера (слухати)

Карповець М. В. Тілесність у філософській антропології Макса Шелера (слухати)

Фото: